Как сообщает ГФС в ИНК от 22.02.2018 г. № 719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, валютные ценности и имущество, которые находятся за границей, в том числе и суммы безнадежной дебиторской задолженности, исключенные из активов после истечения срока исковой давности, подлежат обязательному декларированию субъектами внешнеэкономической деятельности Украины до момента подтверждения уполномоченным органом страны нахождения нерезидента относительно отсутствия источника погашения задолженности.
Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 22.02.2018 р. № 719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності відображення безнадійної заборгованості в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, та порядку списання заборгованості нерезидента перед резидентом і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Обов’язковість декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке їм належить та перебуває за межами України, встановлена ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
Статтею 1 Указу Президента України 18 червня 1994 року № 319/94 “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” визначено, що таке декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності щоквартально.
Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207.
При цьому ні зазначеним Декретом, ні Указом не передбачено можливості недекларування наявності валютних цінностей, зокрема безнадійної дебіторської заборгованості або внаслідок виключення такої заборгованості з активів, чи у зв’язку з відсутністю активів.
Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, у тому числі й суми безнадійної дебіторської заборгованості, виключені з активів після закінчення строку позовної давності, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України до моменту підтвердження уповноваженим органом країни розташування нерезидента щодо відсутності джерела погашення заборгованості.
Щодо порядку списання заборгованості у бухгалтерському обліку, то враховуючи, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), за роз’ясненнями з даного питання доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Источник: Аверс-Бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!