Print Friendly and PDF
Кассовые операции: подборка вопросов-ответов от налоговиков
Кассовые операции: подборка вопросов-ответов от налоговиков

Публикуется на языке оригинала

Про деякі питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій під час спілкування онлайн повідомили буковинцям фахівці фіскальної служби. Зокрема, на запитання платників податків Чернівецької області відповідала заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталія Василівна Чернівчан.

Скажіть, будь-ласка, яким чином правильно здійснити повернення готівки, яка була перерахована юридичній особі  в безготівковій формі?

Положеннями Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі  при продажу товарів або наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, згідно з нормами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо передоплата за товар чи послуги здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар або не надану послугу здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

Скажіть, будь-ласка, яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі та які дні враховуються для його розрахунку (робочі дні підприємства чи господарської одиниці)?

Чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 встановлено, що ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємствами самостійно на підставі розрахунку відповідного середньоденного показника (надходження готівки до каси або її видачі з каси, за рішенням керівника підприємства).

Згідно з додатком 8 зазначеного вище Положення розрахунок ліміту залишку готівки в касі складається наступним чином:

1) Визначається сума готівкової виручки, фактично отриманої за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують строку встановлення ліміту каси. Згідно з нормами Положення про касові операції до готівкової виручки в цьому випадку належать кошти, отримані від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та позареалізаційні надходження, при цьому до останніх належать всі надходження, які можуть очікувати підприємство.  Зокрема, до позареалізаційних надходжень належать: надходження від продажу іншого майна: основних фондів, нематеріальних активів, продукції допоміжного та обслуговуючого виробництв; платежі за надане в оренду майно, роялті; кошти, отримані від погашення дебіторської заборгованості, зокрема, і за позиками, що надані підприємством; безоплатно одержані кошти; відшкодування матеріальних збитків; внески до статутного капіталу; дохід (проценти) від володіння корпоративними правами; повернення невикористаних підзвітних сум.

2) Розраховуються середньоденні надходження за цей період (для цього визначену вище тримісячну готівкову виручку, яка надійшла до каси підприємства, ділять на кількість робочих днів підприємства за три місяця).

3) Встановлюється сума, виплачена готівкою з каси за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують строку встановлення (перегляду) ліміту каси. До таких виплат належать готівкові виплати на різні потреби, а також на відрядження (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів), зокрема, належать наступні виплати: виплачені на відрядження; видані під звіт для придбання будь – якого майна чи оплати робіт та послуг; внесені на поточний рахунок; видані позики; витрачені на інші потреби.

4) Підраховується середньоденна видача готівки за тримісячний період (при цьому ділять показник, визначений у попередньому пункті, на кількість робочих днів підприємства у вибраному періоді);

5) Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Чи будуть застосовуватися до суб’єкта господарювання штрафні санкції, якщо розрахунки проводились через РРО з роздрукуванням фіскальних чеків, але записи здійснювались в незареєстрованій книзі обліку розрахункових операцій?

Згідно з чинними нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК.

Відповідно до норм Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, книга обліку розрахункових операцій на РРО перед її використанням повинна бути належним чином зареєстрована в контролюючому органі.

Враховуючи те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не зареєстрована належним чином КОРО є порушенням чинного законодавства та отримана виручка вважається не оприбутковуванню.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» із змінами та доповненнями, у разі порушення суб’єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Чи потрібно застосовувати РРО при наданні побутових послуг з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, структурними підрозділами підприємств та ФОП на загальній системі оподаткування з 2 або більше працюючими?
Відповідно до абзацу 4 п.11 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг ОРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 із змінами і доповненнями, РРО не застосовуються у випадку надання побутових послуг з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб’єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працюючими.

Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.11 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Отже, суб’єкт підприємницької діяльності, що надає побутові послуги має право проводити розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів або здійснювати такі розрахунки з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (зареєстрованих на кожний структурний підрозділ) незалежно від річного обсягу розрахункових операцій. При цьому слід дотримуватись встановленого обмеження щодо чисельності працюючих у кожному структурному підрозділу.

Таким чином, якщо загальна кількість працівників перевищує 2 особи, то при розрахунках зі споживачами такий суб’єкт повинен застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Які документи повинен зберігати СГ, який застосовує РРО в господарській одиниці?

Відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
– зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

– у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, ау випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

– друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Чи передбачені обмеження щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) ?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Згідно з п. 8 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), записи в розд. 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Таким чином, обмежень щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не існує.

Який порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій і яким нормативним документом це передбачено?

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 року № 417, згідно з яким:

необхідно здійснити вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання;

обрати центр сервісного обслуговування та укласти з ним договір;

звернутися до податкової за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати:

– заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

– копії документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;

– копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

– копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування);

– отримати довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО необхідно звернутися до ЦСО, для опломбування  касового апарату та ввести в експлуатацію;

подати копії згаданої довідки та акту до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

Чи потрібно суб’єкту господарювання зберігати документи при використанні РРО?
Суб’єкти господарювання зобов’язані:

– зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;

– у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

– друкувати Х – звіти, Z – звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Скажіть, будь ласка, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи реалізує продукцію власного виробництва та одночасно надає послуги. Чи повинно таке підприємство проводити ці операції через РРО?

Згідно з п. 1 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки не застосовують при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи може реалізовувати продукцію власного виробництва без застосування РРО.

Водночас при наданні послуг таке підприємство зобов’язане застосовувати РРО.

Чи потрібно комунальному підприємству застосовувати РРО?

Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб’єкти господарювання, які, зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

З 01 січня 2015 року підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК-послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за формою № ФКЧ-1.

Разом з тим, до 01 липня 2015 року підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, за умови, що прийом готівки від споживачів оформлюється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).

Згідно з п. 1 статті 17 вищевказаного Закону при первинному порушенні з 01 липня 2015 року – штраф 1 гривня, за кожне наступне порушення протягом календарного року – п’ятикратний розмір від вартості таких ЖК-послуг.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, суб’єкти господарювання, які мають намір використовувати РРО мають зробити наступні кроки:

– вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності з метою їх подальшого придбання;

– обрати центр сервісного обслуговування та укласти з ним договір;

– звернутись до податкової інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати заяву про реєстрацію РРО за формою № 1 – РРО, копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО, копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат, копію договору з центром сервісного обслуговування; та отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

– протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до центру сервісного обслуговування, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію;

– копію довідки про резервування фіскального номера РРО та акт до закінчення згаданого п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

Чи має право підприємство зберігати в касі кошти передбачені для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад три робочі дні?

Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320 із змінами та доповненнями, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі – видаткова відомість) (додаток 1).

Як здійснюється облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація в т.ч. в ”скриньки”?

Відповідно до п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами (далі – Положення № 637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 3.3 глави 3 Положення № 637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) встановлено главою 5 Положення № 637.

Отже, благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, в тому числі вилучені із ”скриньки”, та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Чи відносяться до готівкових розрахунків готівкові кошти, які перераховані через банківські установи на поточні рахунки підприємств (підприємців) або ФО?

Відповідно до п.2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

ДФС у Чернівецькій області

Источник: Бухгалтер 911не забудьте оформить подписку на любимое издание!

Читайте также

Применение РРО: ответы на горячие вопросы
views 10
Применение РРО: ответы на горячие вопросы Публикуется на языке оригинала Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії видання "Вісник. Офіційно про податки". Якщо РРО не зареєстровано Підприємство виробляє ...
Товар оплачен через “платежных” посредников в нерабочее время: когда печатать чек РРО и признавать НО по НДС
views 12
Товар оплачен через "платежных" посредников в нерабочее время: когда печатать чек РРО и признавать НО по НДС Поводом для дискуссии стал вопрос читателя: "Товар оплачен с помощью компаний, специализирующихся на предоставлении посреднических услуг по...
ГФС: порядок ведения кассовой книги предприятием
views 48
Порядок ведения кассовой книги предприятием Публикуется на языке оригинала З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касо...
Рабочая группа при Минфине подготовила изменения в законодательство по вопросам РРО
views 42
Рабочая группа при Минфине подготовила изменения в законодательство по вопросам РРО Публикуется на языке оригинала Робочою групою з питань застосування РРО при Міністерстві фінансів України підготовлено пропозиції змін до законодавства у сфері зас...
Нужен ли РРО предпринимателю на 2-й группе единого налога при расчетах платежными карточками
views 60
Нужен ли РРО предпринимателю на 2-й группе единого налога при расчетах платежными карточками Публикуется на языке оригинала "Єдинники" II групи, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (на...
Кассовые операции: подборка вопросов-ответов от налоговиков
Метки:    

Подписаться на рассылку свежих новостей