В индивидуальной налоговой консультации от 16.08.2018 г. № 3558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ГФС разъясняет, что суммы НДС, по которым не получены налоговые накладные от поставщиков, могут быть включены налогоплательщиком в состав расходов. При этом нормами НКУ не предусмотрена корректировка финансового результата до налогообложения на суммы НДС, по которым не получены налоговые накладные от поставщиков. То есть расходы предприятия формируются по правилам бухгалтерского учета на основании первичных документов.
Далее ГФС отмечает, что по поводу включения в расходы сумм НДС, по которым не получены налоговые накладные от поставщиков, и списания их в дебет субсчета 949 “Прочие расходы операционной деятельности” целесообразно обратиться в Минфин.
Конечно, подобные разъяснения обязан представлять Минфин. Напомним, что п. 8 Инструкции по бухгалтерскому учету налога на добавленную стоимость, утвержденной приказом Минфина от 01.07.97 г. № 141, определено, что налогоплательщики на следующий день после наступления предельного срока регистрации налоговой накладной в ЕРНН сумму НДС, которая указана в такой НН, отражают по дебету субсчета 949 в корреспонденции с кредитом субсчета 644 “Налоговый кредит” (аналитический счет “Налоговый кредит неподтвержденный”).
Отметим, что Законом Украины от 09.11.2017 г. № 2198-VIII, который вступил в силу 3 декабря 2017 года, отменен предельный срок регистрации налоговых накладных/расчетов корректировки, который составлял 365 календарных дней (абз. 18 п. 201.10 НКУ).
То есть, по сути, с указанной даты в НКУ предельный срок регистрации НН/РК в ЕРНН не определен.
Однако Минфин в письме от 31.01.2018 г. № 11310-09-10/2681 отмечает, что в соответствии с изменениями, внесенными в НКУ указанным законом, налогоплательщик имеет право зарегистрировать в ЕРНН налоговую накладную/расчет корректировки, которые составлены начиная с 1 июля 2015 года, в течение 1 095 календарных дней с даты их составления. Аналогичного мнения придерживается и ГФС (База знаний “ЗIР”, подкатегория 101.13).
То есть регистрация НН/РК может быть осуществлена в ЕРНН в течение 1 095 календарных дней с даты их составления, а значит, в течение этого срока они направляются покупателю и в соответствии с этими документами он имеет право на формирование налогового кредита.
Таким образом, сумму НДС по неполученным налоговым накладным можно включить в расходы только после окончания срока (1 095 дней), когда сформировать налоговый кредит будет уже нельзя.
Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 16.08.2018 р. № 3558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 16.08.2018 р. № 3558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо віднесення до витрат та здійснення коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, зокрема: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).
Отже, з питання віднесення до витрат сум ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників та списання на рахунок 949 у бухгалтерському обліку, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Источник: Аверс-Бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!