Основное за прошедшую неделю
(21-27.11.2016)
Публикуется на языке оригинала
Уряд скасував більше 360 обмежуючих документів для бізнесу у рамках “дерегуляційного дня”
В Кабінеті Міністрів України відбувся “дерегуляційний день”, результатом якого стало скасування більше 360 застарілих обмежуючих нормативних актів. Крім того, Уряд значно спростив умови роботи для аграріїв і телеком-ринку.
Зокрема, під час засідання Уряду було прийнято рішення скасувати 367 незаконних та неактуальних нормативних актів. Це рішення дозволить значно зменшити адміністративний тиск та корупційні ризики при адмініструванні суперечливих норм.
Уряд також зробив помітний крок щодо дерегуляції в телеком-секторі. Значно спрощено погодження будівництва базових станцій мобільного зв’язку (зміни до Постанови КМУ №461 від 13.04.2012 р.). Процедуру введення в експлуатацію таких об’єктів буде скорочено на 1 місяць. Також було уточнено правила визначення розміру орендної ставки за комунікаційне обладнання (зміни до Постанови КМУ №786 від 04.10.1995 р.).
Окрім цього, ухвалено рішення щодо скасування мінімального розміру оплати послуг нотаріусів на рівні 1% (Указ №762 від 10.07.1998 р.). Таке обмеження приводило до того, що нотаріуси отримали величезні виплати, навіть якщо були готові отримати менше. За даними експертів, загальний обсяг операцій з нерухомістю у 2014 році склав 55 мільярдів гривень. Це означає, що нотаріуси отримали щонайменше 550 мільйонів гривень в якості оплати послуг (як державні, так і приватні). «Тому цей обов’язковий мінімум у розмірі в 1% має конкретну вартість для держави та інвестора. І його скасування значно зменшить витрати при договорах з купівлі-продажу нерухомості», – підкреслив Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі.
Під час “дерегуляційного дня” Уряд також скасував заборону на змішування зерна різних сортів (правки в Наказ Мінагрополітики №661 від 13.10.2008 р.).Сьогодні аграрії несуть величезні втрати через цю необґрунтовану заборону. Її скасування призведе до зниження логістичних втрат, збільшення потужності елеваторів і портів, і, як наслідок, збільшення валютних надходжень до бюджету. Очікується, що економічний ефект цього рішення для бізнесу до 2020 року складе більше 10 млрд гривень.
Крім того, Уряд вдосконалив процедури розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Термін отримання відомостей про грошову оцінку земельної ділянки заявником буде скорочено до 1 дня. Також вносяться зміни до типового договору оренди землі, що дозволить скоротити кількості судових спорів, пов’язаних із колізіями законодавства про оренду землі (наразі 20 тис. на рік).
Кабінет Міністрів також затвердив оновлені, адаптовані до сучасних потреб правила розробки нафтових та газових родовищ, що значно зменшить тиск з боку контролюючих органів і мінімізує корупційні ризики
Також були затверджені оновлені ліцензійні умови протипожежного призначення (зменшення кількості робіт та послуг, що підлягають ліцензуванню, з 17 до 7), а також промислового вилову біоресурсів.
Крім того, було прийнято рішення, що кожне міністерство разом з Міністерством юстиції і Державною регуляторною службою (ДРС) проведуть ревізію застарілих регуляторних актів і через місяць доповідатимуть про їхню відміну.
Очікується, що дерегуляційні дні, на яких будуть розглядатися пакети важливих для бізнесу ініціатив, будуть проводитись в Уряді регулярно.
З нового року постраждалі від аварії на ЧАЕС громадяни зможуть самі обирати заклад для оздоровлення
З 2017 року передбачено запровадження нового порядку забезпечення санаторно-курортними путівками постраждалих громадян в частині вільного вибору ними санаторно-курортного закладу – Уряд прийняв постанову „Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Мінсоцполітики ініціювало прийняття такого рішення з метою надання можливості найбільш соціально-вразливій категорії осіб вибирати за бажанням будь-який заклад України для санаторно-курортного лікування або отримувати грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки.
Із 2017 року діятиме новий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, роз’яснюють у Міністерстві. Він, зокрема, передбачає укладання трьохсторонньої угоди між санаторно-курортним закладом, постраждалою особою та управлінням соціального захисту населення. При цьому кожному буде забезпечено право самостійного вибору санаторно-курортного закладу для оздоровлення чи відпочинку.
Крім права самостійного вибору, також постановою Уряду передбачено введення окремого обліку постраждалих громадян, які виявили бажання отримати грошову компенсацію замість путівки на санаторно-курортне лікування, і порядок виплати такої компенсації.
Про те, що такий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування постраждалих громадян підвищує ефективність використання бюджетних коштів, переконливо засвідчує досвід виконавчого комітету Вінницької міської ради, яким у 2015 році цей механізм було запроваджено. Досвід був схвально оцінений як постраждалими особами, так і санаторно-курортними закладами, зазначають у Мінсоцполітики.
На даний час план призову громадян на строкову військову службу у ЗСУ повністю виконано
На даний час план призову громадян на строкову військову службу у Збройних Силах України повністю виконано. Про це, 22 листопада, повідомив заступник Міністра оборони України генерал-майор Олег Шевчук.
«До списків особового складу Збройних Сил України зараховано близько 8 тисяч осіб молодого поповнення. Вони проходитимуть військову службу у військових частинах і підрозділах, розташованих поза межами району проведення Антитерористичної операції», – зазначив Олег Шевчук.
Уряд удосконалив процедуру списання суб’єктами господарювання об’єктів державної власності, зокрема, нерухомого майна
Уряд удосконалив процедуру списання суб’єктами господарювання об’єктів державної власності, зокрема, нерухомого майна. Відповідні зміни, розроблені Фондом держмайна, внесено до Порядку списання об’єктів державної власності.
Документом передбачається можливість списання нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) лише за погодженням з державними органами приватизації за місцезнаходженням суб’єктів господарювання.
Ці зміни спрямовані на посилення державного контролю під час списання нерухомого майна, забезпечення інтересів держави як власника майна та збільшення потенційних об’єктів приватизації, що у свою чергу збільшить надходження коштів до Державного бюджету України від приватизації.
Уряд прийняв рішення про підвищення з 1 грудня посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери
Кабінет Міністрів України сьогодні на своєму засіданні прийняв постанову „Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”.
Проект акта підготовлено Мінсоцполітики з метою підвищення посадових окладів працівників окремих галузей бюджетної сфери у зв’язку із зростанням з 1 грудня цього року мінімальної заробітної плати з 1450 до 1600 гривень.
Зокрема, постановою передбачено підвищення тарифної ставки працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на 150 грн (на 12,7%) і встановлення її у розмірі 1335 гривень. При цьому зберігається діючий грошовий розрив між мінімальною заробітною платою та тарифною ставкою працівника першого тарифного розряду ЄТС у сумі 265 грн.
Відповідно до зростання посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду ЄТС та тарифних коефіцієнтів за розрядами ЄТС підвищуються посадові оклади всім категоріям працівників бюджетної сфери з дотриманням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.
Крім того, для недопущення „зрівнялівки” у посадових окладах окремих категорій працівників постановою передбачено встановлення диференціації розмірів посадових окладів працівників 1 – 3 тарифних розрядів ЄТС (на 5-10 гривень).
Реалізація постанови буде здійснена в межах видатків, передбачених на оплату праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій у 2016 році.
Як оподатковується безкоштовне харчування працівників на умовах «шведського столу»
ГУ ДФС у Миколаївській області в листі від 18.11.2016 р. № 3955/10/14-29-13-01-12 повідомило, що надання безкоштовного харчування своїм працівникам на умовах «шведського столу»:
- якщо ведеться облік працівників, які отримали безкоштовне харчування, то воно обкладається ПДФО відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ;
- не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за витратами на організацію харчування робітників. Тож такі операції відображаються під час формування фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку;
- у випадку оплати роботодавцями харчування працівників, або надання дотації на харчування, така його вартість є базою нарахування ЄСВ, Організація харчування на інших умовах не є базою нарахування ЄСВ.
Чи складати податкову накладну на кожен РРО, платник вирішує сам
Платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачеві з використанням двох і більше реєстраторів розрахункових операцій (РРО), у т. ч. через свої філії та/або структурні підрозділи, яким делеговано право виписувати податкові накладні, на власний розсуд приймає рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями.
А саме:
- складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий РРО. У такій накладній обсяг постачання та сума ПДВ мають відповідати фактичній сумі виторгу й сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті РРО; або
- складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі РРО платника, включаючи ті, що знаходяться у філіях чи структурних підрозділах. У такому разі обсяг постачання та сума ПДВ у податковій накладній відповідатимуть загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звітах всіх РРО підприємства.
Якщо ж платник ПДВ не делегував право виписувати податкові накладні своїм філіям чи структурним підрозділам, які здійснюють операції з використанням РРО, то податкову накладну доведеться виписувати за щоденними підсумками операцій до кожного РРО окремо. Такі податкові накладні виписують від імені платника ПДВ — головного підприємства. Лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 15.11.2016 № 3689/10/25-01-12-01-09
Як підтвердити знищення основних засобів
Якщо основні засоби ліквідують за самостійним рішенням платника ПДВ, ліквідація є постачанням таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Водночас не вважають постачанням ліквідацію основних засобів у зв’язку з їх знищенням, зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та без згоди платника ПДВ, у т. ч. у разі їх викрадення. Такі випадки підтверджують, зокрема, поданням до податкової відповідних документів.
Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного засобу, є висновки відповідної експертної комісії про неможливість використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання.. Лист МГУ ДФС — ЦО з ОВП від 01.07.2016 № 14330/10/28-10-01-03-11