Перевізник не вклався в договірні терміни перевезення вантажу. Замовник написав лист з попередженням про розірвання договору, якщо таке повториться, бо в самому договорі відповідальність сторін чітко прописана не була. Перевізник як компенсацію надав послугу перевезення безкоштовно. Які податкові наслідки будуть у покупця?
Якщо перевізник надав послугу перевезення безкоштовно (у кількості, приміром, 200 тонно-кілометрів чи 20 кілометрів тощо), то треба з’ясувати, чи отримав замовник дохід від таких послуг у розумінні бухгалтерського законодавства.
Дохід визнається у разі можливості достовірно його оцінити (в грошах) при збільшенні власного капіталу, якщо (див. п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»):
1) збільшується актив або
2) зменшується зобов’язання.
Як зазначено в п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. А зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Відверто кажучи, поняття сформульовані так недолуго, що руки опускаються.
Активи — ресурси. Тобто це якась річ? Щось матеріальне? Щоправда, в бухобліку ми маємо справу і з нематеріальними активами, які речами не є. Хоча такі активи мають бути ідентифіковані (див. п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Тож активи у нас є двох видів: матеріальні (речі) і нематеріальні. Отримуючи послуги безоплатно, підприємство не отримує ані першого, ані другого. Тому при безоплатному отриманні послуг актив не збільшується.
Але ми можемо розводити філософію й далі. Наприклад, безоплатно перевозили сировину для використання у виробництві продукції. Вартість перевезення включається до первісної вартості сировини (див. п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»). А через те що сировина — це актив, виходить, безоплатні послуги перевезення будуть також часткою активу, а отже, і самі вони актив. Щоправда, такий «актив» ми у принципі не можемо виокремити з-поміж інших активів. Відразу перериваємо подальше філософствування з цього питання, адже воно може тривати вічно. Спинимося (з огляду на здоровий глузд) на тому, що все-таки немає достатньо підстав вважати безоплатно отримані послуги активом.
Зобов’язання в нашій ситуації також не виникає, бо не виникає як такої заборгованості підприємства-замовника перед перевізником.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: