Життєва ситуація: виникла потреба позичити запаси, через певний час такі самі будуть повернені. Як правило, таке трапляється в разі відсутності в достатній кількості вільних коштів для придбання або ж коли одне підприємство має запаси в залишку та, аби не витрачатися на їх зберігання, із задоволенням їх позичить, щоб зі спливом певного часу отримати такі самі назад. Яким має бути цей договір і як він впливає на бухгалтерський та податковий облік надавача й отримувача товарної позики — далі
Юридичний аспект
Нюансам договору позики присвячено цілий параграф 1 глави 71 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Так, згідно зі ст. 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність (!) другій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду й такої самої якості.
У разі позики запасів предметом договору слугуватимуть речі, визначені родовими ознаками. Відповідно до ч. 2 ст. 184 ЦКУ, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві всім речам того самого роду, і вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, яка має лише родові ознаки, є замінною. Зокрема, до таких можна віднести борошно, зерно, цукор певних сорту й якості, інструменти, приладдя (яке обліковують як товари) однієї марки та моделі тощо. Тобто будь-які запаси, що мають однакові характеристики (зокрема, якість) і які можна виміряти числом (1, 1000, 1,5 тощо), вагою (г, кг, т), мірою (ящики, вагони тощо).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: