Рекламна роздача товарів, придбання та використання продовольчих товарів (чаю, кави, цукру, цукерків, печива, питної води) для офісних потреб підприємства, а також придбання для офісу певної побутової техніки (кавоварок, чайників, мікрохвильовок, холодильників) — усі ці витрати, на перший погляд, є невід’ємною частиною господарської діяльності підприємства. Утім, податківці дуже рідко з цим погоджуються. Тим часом госпдіяльний статус витрат має неабияке значення для податкового обліку…
Що таке господарська діяльність?
Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому госпдіяльний статус витрат важливий для обліку ПДВ та податку на прибуток. Розгляньмо кожен вид наведених витрат окремо.
Рекламна роздача товарів
Податок на додану вартість
Тут слід почати з того, що навіть безкоштовне передання товарів/послуг є постачанням товарів/послуг і, відповідно, є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 14.1.191, 14.1.185, п. 185.1 ПКУ). Тому безоплатна роздача товарів навіть з рекламною метоюпередбачає нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за загальними правилами. При цьому базу оподаткування визначають згідно зі ст. 188 ПКУ — виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але вона не може бути нижчою за:
ціну придбання — для придбаних товарів/послуг;
звичайні ціни — для самостійно виготовлених товарів/послуг.
Тож, коли відбувається безкоштовне постачання товарів/послуг, платнику ПДВ необхідно буде скласти дві податкові накладні:
першу — на постачання товару за договірною ціною, яка дорівнює 0 грн;
другу — на суму перевищення ціни придбання/звичайної ціни (балансової залишкової вартості необоротних активів) над фактичною (нульовою) ціною постачання з типом причини «15». У рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (п. 15 Порядку №1307). Тобто в рядках «Отримувач (покупець)», «Iндивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) проставляють реквізити особи-продавця, що складає таку податкову накладну.
Далі постає запитання: чи треба в цьому випадку нараховувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ і складати зведену податкову накладну?
Тут насамперед пригадаймо норми п. 198.5 ПКУ, які передбачають нарахування технічних (або, як їх ще називають, «компенсуючих») податкових зобов’язань з ПДВ у разі, якщо товари/послуги/необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (пп. «г» п. 198.5 ПКУ).
Нагадаємо, що з 01.07.2015 р. податковий кредит нараховується незалежно від госпдіяльного статусу придбаних товарів/послуг та основних фондів (п. 198.3 ПКУ).
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: