Незважаючи на вартісну малоцінність необоротних матеріальних активів вони можуть мати велику цінність у господарській діяльності підприємства, економлячи час, гроші та створюючи належні умови праці
Хто з офісних працівників відмовиться від обігрівача холодної зими чи кондиціонера жаркого літа, зручних меблів, сучасної оргтехніки, засобів зв’язку та інших подібних засобів та пристроїв, які увійшли в сучасне життя? Слугуючи не тільки в офісах вони є незамінними помічниками у веденні діяльності будь-якого підприємства, маючи свої особливості бухгалтерського обліку. Розкриємо сьогодні його секрети.
МНМА чи основні засоби?
Малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА) не мають окремого визначення у П(С)БО 7 “Основні засоби”. Однак, аналізуючи даний стандарт та інші нормативні документи з бухгалтерського обліку можна зробити висновки, що:
- МНМА – це частина основних засобів, які входять до інших необоротних матеріальних активів та щодо яких підприємства можуть установлювати вартісні ознаки (пункт 5 П(С)БО 7);
- строк використання МНМА більше року (Інструкція до Плану рахунків).
Також додатковим свідченням того факту, що в бухгалтерському обліку МНМА належать до основних засобів, є те, що вони відображаються у Звіті про фінансовий стан (балансі) у рядку “Основні засоби” згідно Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом МФУ від 28.03.2013 р. № 433.
Більшість підприємств як вартісну ознаку щодо відділення МНМА від решти основних засобів використовують критерій 6000 грн з пункту 14.1.138 ПК. При цьому для об’єктів введених в експлуатацію до 01.09.2015 р. він залишається на старому рівні – 2500 грн. П(С)БО не забороняють обрати й іншу вартісну межу, але це призведе до появи податкових різниць. Вартісні ознаки предметів, що входять до МНМА необхідно прописувати у розпорядчому документі про облікову політику підприємства (пункт 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства від 27.06.2013 № 635, далі – Методерекомендації № 635).
Також слід зазначити, що ПК також не містить окремого визначення МНМА. Проте згаданий пункт 14.1.138 ПК дає визначення основним засобам як матеріальних активів, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень. Отже, для цілей податкового обліку МНМА взагалі не розглядаються як основні засоби, на відміну від бухгалтерського обліку. Це має важливі наслідки, зокрема при складанні податкової декларації.
МНМА є частиною основних засобів в бухгалтерському обліку та не є основними засобами в податковому обліку. Від інших основних засобів МНМА відрізняє тільки вартість
Таким чином, для того, щоб визнати МНМА об’єкт повинен відповідати таким критеріям:
- мати матеріальну форму;
- використовуватися більше 1 року (або операційного циклу);
- мати вартість не більшу 6000 грн.
Якщо останній критерій не дотримується, то об’єкт слід обліковувати як основний засіб. Таким чином, в обліку однотипні об’єкти можуть класифікуватися і як МНМА, і як повноцінний основний засіб. Наприклад, монітори для комп’ютерів, принтери, сканери, що мають вартість як до, так і більше 6000 грн можуть виступати і як МНМА (рахунок обліку 112), і як машини та обладнання (рахунок обліку 104).
МНМА чи МШП?
Нібито все просто, але труднощі у виділенні МНМА серед інших матеріальних об’єктів все ж таки існують. Особливо в розрізненні МНМА та малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП). МШП не мають вартісного критерію і на відміну від МНМА мають очікуваний строк служби менше року. Проте аналогічно основним засобам та МНМА згідно Інструкції до Плану рахунків, МШП також є засобами праці. Наприклад, інструменти можуть бути як МНМА, так і МШП (це видно в Інструкції до Плану рахунків в переліку об’єктів, що обліковуються за 112 та 22 рахунками).
МНМА та МШП відрізняє очікуваний строк експлуатації (більше або менше одного року відповідно)
Однак, строк корисного використання певних об’єктів може бути й не таким очевидним. Ножиці для паперу, степлери, діркоколи, які використовуються в бухгалтерії, – що з них є МНМА, а що МШП? Адже зламатися вони можуть і протягом року, а можуть служити й декілька років. Аналогічно і з виробничим інструментом. Наприклад, ножиці по металу у виробництві слід класифікувати як МНМА чи МШП? Придбана флеш-пам’ять – це МНМА чи МШП? Щодо флеш-пам’яті можна обґрунтувати, що МНМА, адже строк корисного використання таких пристроїв має бути більше року. Але для бюджетних установ лист Державного казначейства України від 11.11.2011 р. № 17-08/729-4393 рекомендував USB-флеш-носії (флешки) обліковувати як запаси, тобто як МШП. Отже, не все в даному питані буває так однозначно.
Існує безліч всяких інструментів та приладдя щодо класифікації якого слід задуматися. В такому разі повинно мати місце професійне судження бухгалтера. Тут бажано керуватися суттєвістю об’єктів, що надійшли. Однією з кінцевих цілей бухгалтерського облiку є складання фінансової звітності. А тут між МШП та МНМА є суттєва відмінність: при передачі в експлуатацію МНМА продовжують “висіти” в балансі у первісній вартості основних засобів, а МШП одразу списуються на витрати. Тут треба відповісти на питання, чи дійсно вартість об’єкта та його значення є настільки суттєвими, що його доцільно визнати як МНМА та відображати у складі основних засобів у балансі? Якщо відповідь “так”, то ваш об’єкт – МНМА, “ні” – МШП.
В розрізненні МШП та МНМА у спірних питаннях вирішальною є суттєвість об’єкта з точки зору його місця у фінансовій звітності підприємства – чи є він достатньо значущим, щоб бути у балансі чи ні
Widget not in any sidebars
Облік придбання МНМА
В цілому облік МНМА в цілому схожий на облік основних засобів, але є й відмінності. Схожість полягає у наступному:
- однаковий підхід до визначення первісної вартості;
- використання однакових первинних документів;
- між датами придбання та введення в експлуатацію МНМА обліковуються як капітальні інвестиції.
Відмінності між основними засобами та МНМА:
- можливість застосовувати прискорені методи амортизації “50/50” та “100%” та наслідки цього при визначенні залишкової вартості на дату вибуття;
- не можна проводити дооцінку та визначати ліквідаційну вартість, якщо амортизація нараховується методами “50/50” або “100%”;
- для податкового обліку МНМА не визнаються як основні засоби, як уже зазначалося.
Розглянемо тепер облік більш детально облік МНМА при їх придбанні. Першим кроком має бути визначення вартості придбаного об’єкта, так як на баланс підприємства МНМА зараховуються за первісною вартістю. Згідно пункту 8 П(С)БО 7 (ці положення стосуються і МНМА) первісна вартість основних засобів включає:
- вартість, яка сплачена постачальнику (без ПДВ та інших непрямих податків);
- суми ввізного мита, державні збори та інші аналогічні платежі;
- суми ПДВ та інших непрямих податків у зв’язку з придбанням, якщо вони не відшкодовуються підприємству (наприклад, купівля об’єкта МНМА неплатником ПДВ);
- витрати зі страхування ризиків доставки;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням такого об’єкту до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою.
ПК не визначає питання визначення первісної вартості основних засобів, а отже, для цілей оподаткування також чинні норми П(С)БО 7. З цього переліку складових первісної вартості необхідно зробити важливий висновок, що вартісна ознака МНМА 6000 грн застосовується до вартості МНМА без ПДВ, але з урахуванням витрат на доставку, монтаж та налагодження. Таким чином, навіть об’єкт куплений за 7200 грн з ПДВ, якщо його придбання не мало інших затрат, може бути класифікований як МНМА, так як його вартість без ПДВ не перевищує 6000 грн. Звичайно, це стосується платників ПДВ.
6000 грн – це вартісна ознака МНМА, яка не включає ПДВ, але включає витрати на доставку, монтаж та налагодження
Після обрахунку вартості та класифікації об’єкта як МНМА другим кроком має бути призначення комісії щодо введення даного об’єкта в експлуатацію та проведення документального оформлення придбання. Спеціальних затверджених форм первинних документів для обліку МНМА не існує, тому використовуються ті ж самі, що й для основних засобів. Зазвичай використовують документи, затверджені наказом Мінстату від 29.12.1995 р. № 352 (в одному примірнику), а саме:
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1) – застосовують для оформлення введення в експлуатацію;
- Інвентарну картка обліку основних засобів (форма № ОЗ-6) – для включення об’єкта в інвентарний список та присвоєння йому інвентарного номеру.
Однак, насьогодні можна використати й нові форми первинних документів для обліку основних засобів з Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого Наказом МФУ від 13.09.2016 № 818, а саме:
- Акт введення в експлуатацію основних засобів;
- Інвентарну картка обліку об’єкта основних засобів.
Незважаючи на призначення даних форм суто за назвою для державного сектору, пункт 6 даного Порядку дозволяє їх застосовувати юридичним особам, створеним відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Особливістю цих форм є розділення Акту приймання-передачі основних засобів (розроблений для оформлення безоплатного отримання та передачі основних засобів) та Акту введення в експлуатацію основних засобів (розроблений для оформлення господарських операцій із зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів). Інвентарну картка ж більше пристосована до термінології сучасних положень (стандартів) обліку, ніж її попередниця 1995 р.
Також паралельно з введенням в експлуатацію МНМА може знадобитися додатковий наказ (або розпорядження) керівника підприємства про призначення придбаних об’єктів, який би чітко визначав мету придбання та обґрунтовував взаємозв’язок з господарською діяльністю. Особливо це стосується певної офісної техніки щодо якої можуть бути проблеми (кавоварки, чайники, мікрохвильові печі, холодильники тощо). У разі відсутності взаємозв’язку з господарською діяльністю витрати щодо амортизації даного об’єкта МНМА не можуть бути визнані для цілей оподаткування та має бути нараховане компенсаційне зобов’язання з ПДВ.
Приклад 1. Підприємство придбало у травні 2017 р. такі об’єкти: принтер Canon LBP6030W вартістю 2959,00 грн (у т.ч. ПДВ) та сканер Canon LIDE 220 вартістю 2221,00 грн (у т.ч. ПДВ). Витрати на доставку склали 75,00 грн (у т.ч. ПДВ). У травні ж дані об’єкти введені в експлуатацію. Бухгалтерські проведення представлені в таблиці (для різних умов придбання).
Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Придбання на умовах післяплати платником ПДВ | |||
Оприбуткований принтер (= 2959×5/6) | 153 | 631 | 2465,83 |
Оприбуткований сканер (= 2221×5/6) | 153 | 631 | 1850,83 |
Відображена сума податкового кредиту з ПДВ (=(2221+2959)/6) | 641 | 631 | 863,33 |
Відображена сума витрат на доставку щодо принтера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×5/6×2959/(2959+2221)) | 153 | 631 | 35,70 |
Відображена сума витрат на доставку щодо сканера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×5/6×2221/(2959+2221)) | 153 | 631 | 26,80 |
Відображена сума податкового кредиту з ПДВ по доставці (=75/6) | 641 | 631 | 12,50 |
Сплачена вартість принтера та сканера постачальнику | 631 | 311 | 5180,00 |
Сплачена доставка постачальнику послуги | 631 | 311 | 75,00 |
Введено в експлуатацію принтер за первісною вартістю (=2465,83+35,70=2501,53) | 112 | 153 | 2501,53 |
Введено в експлуатацію сканер за первісною вартістю (=1850,83+26,80=1877,63) | 112 | 153 | 1877,63 |
Придбання на умовах попередньої оплати платником ПДВ | |||
Сплачена вартість принтера та сканера | 371 | 311 | 5180,00 |
Відображений податковий кредит з ПДВ (=(2221+2959)/6) | 641 | 644 | 863,33 |
Оприбуткований принтер (= 2959×5/6) | 153 | 631 | 2465,83 |
Оприбуткований сканер (= 2221×5/6) | 153 | 631 | 1850,83 |
Відображена сума розрахунків з ПДВ | 644 | 631 | 863,33 |
Відображена сума витрат на доставку щодо принтера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×5/6×2959/(2959+2221)) | 153 | 631 | 35,70 |
Відображена сума витрат на доставку щодо сканера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×5/6×2221/(2959+2221)) | 153 | 631 | 26,80 |
Відображена сума податкового кредиту з ПДВ по доставці (=75/6) | 641 | 631 | 12,50 |
Сплачена доставка постачальнику послуги | 631 | 311 | 75,00 |
Введено в експлуатацію принтер за первісною вартістю (=2465,83+35,70=2501,53) | 112 | 153 | 2501,53 |
Введено в експлуатацію сканер за первісною вартістю (=1850,83+26,80=1877,63) | 112 | 153 | 1877,63 |
Придбання на умовах післяплати неплатником ПДВ або у разі, якщо МНМА використовуватимуться не для господарської діяльності | |||
Оприбуткований принтер | 153 | 631 | 2959,00 |
Оприбуткований сканер | 153 | 631 | 2221,00 |
Відображена сума витрат на доставку щодо принтера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×2959/(2959+2221)) | 153 | 631 | 42,84 |
Відображена сума витрат на доставку щодо сканера пропорційно його вартості у загальній сумі вантажу (=75×2221/(2959+2221)) | 153 | 631 | 32,16 |
Сплачена вартість принтера та сканера постачальнику | 631 | 311 | 5180,00 |
Сплачена доставка постачальнику послуги | 631 | 311 | 75,00 |
Введено в експлуатацію принтер за первісною вартістю (=2959,00+42,84=3001,84) | 112 | 153 | 3001,84 |
Введено в експлуатацію принтер за первісною вартістю (=2221+32,16=2253,16) | 112 | 153 | 2253,16 |
Амортизація МНМА
Після введення об’єкта МНМА в експлуатацію виникає можливість нарахувати амортизацію. Пункт 27 П(С)БО 7 дозволяє такі методи амортизації МНМА:
- прямолінійний;
- виробничий (даний метод не дозволяється пунктом 138.3.1. ПК);
- “50/50” – 50% вартості амортизується у першому місяці використання МНМА, а решту 50% – у місяці вилучення об’єкта з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом;
- “100%” – 100% вартості МНМА амортизують у першому місяці його використання.
Підприємства зазвичай використовують два останніх. Щодо прямолінійного методу, то він може використовуватися, наприклад, підприємствами, які складають фінансову звітність за МСФЗ, так як у МСФЗ поняття МНМА відсутнє та не відповідає МСФЗ визначати певний метод амортизації основних засобів тільки через його вартісні ознаки.
Найдоцільнішим щодо використання можна вважати метод “100%” і ось чому:
- вартість активу одразу списується на витрати й про подальшу амортизацію можна забути;
- одночасне списання вартості об’єкта збільшує витрати та зменшує суму податку на прибуток сплаченого за відповідний період;
- у разі майбутнього вибуття МНМА через ліквідацію, дарування, зміну статусу (початок використання у негосподарській чи неоподатковуваній діяльності) не виникне проблем в оподаткуванні (наприклад, донарахування компенсуючого зобов’язання з ПДВ), так як відсутня залишкова вартість об’єкта;
- це зближує облік МНМА та МШП, так як останні також повністю списуються на витрати на початку використання. У такому разі введення в експлуатацію МНМА та МШП буде мати однакові наслідки – збільшення витрат у повній вартості введеного об’єкта.
метод “100%” амортизації МНМА є найпростішим з точки зору бухгалтерського обліку та найбезпечнішим з податкових міркувань
Метод амортизації МНМА має бути зазначений в наказі (розпорядженні) про облікову політику (пункт 2.1 Методрекомендацій № 635).
Також важливим нюансом обліку МНМА є визначення першого місяця нарахування амортизації. Якщо облік ведеться прямолінійним методом, то діє пункт 29 П(С)БО 7: нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. У разі застосування методів “50/50” або “100%” перший місяць амортизації МНМА – це місяць введення його в експлуатацію, коли амортизація нараховується у розмірі 50% або 100% вартості МНМА в залежності від обраного методу. Для того щоб розвіяти сумніви, варто заглянути до обліку бюджетних установ, а саме пункту 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, завтерджених Наказом МФУ від 23.01.2015 р. № 11. Тут більш чітко сформульована норма щодо амортизації МНМА: “..нараховується в першому місяці передачі у використання…”.
Амортизація МНМА за методами “50/50” та “100%” нараховується у місяці введення його в експлуатацію, а не наступному
У податковому обліку МНМА щодо амортизації також виникає низка нюансів:
- ПК не має зазначених строків корисного використання щодо МНМА, а отже, відсутні податкові вимоги щодо їх амортизації;
- підприємствам, які здійснюють облік податкових різниць (виручка більше 20 млн грн), не потрібно розраховувати за правилами пункту 138.3 ПК та відображати податкову амортизацію МНМА у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток за формою наказу МФУ від 20.10.2015 р. № 897. Також бухгалтерська амортизація МНМА відповідно відсутня і в рядку 1.1.1 додатка РІ декларації (див. лист ДФС від 02.03.2017 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15);
- якщо МНМА не є основними засобами для цілей оподаткування, то й не треба відображати їх балансову вартість у графах 3, 4 та 5 рядка А11 додатка АМ до декларації (так як цей додаток стосується уже згаданого рядка 1.2.1 додатка РІ декларації).
Все це не означає, що амортизація МНМА не впливає на витрати для цілей податкового обліку. ПК не розглядає МНМА як основні засоби, а тому амортизація по ним не повинна відображатися у додатках декларації щодо амортизації основних засобів. Однак, бухгалтерська амортизація МНМА включається до собівартості продукції або відповідних витрат періоду, що впливає на фінансовий результат до оподаткування, який зазначається в декларації.
Приклад 2. Розглянемо нарахування амортизації МНМА на умовах прикладу 1 за двома методами (“50/50” та “100%”) у платника ПДВ (у неплатника просто більшою буде первісна вартість, яка амортизується). Нагадаємо, що місяць введення в експлуатацію – травень.
Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Метод “50/50” | |||
Нарахована амортизація принтера у травні (=0,5×2501,53) | 92 | 133 | 1250,77 |
Нарахована амортизація сканера у травні (=0,5×1877,63) | 92 | 133 | 938,82 |
Метод “100%” | |||
Нарахована амортизація принтера у травні у розмірі 100% первісної вартості | 92 | 133 | 2501,53 |
Нарахована амортизація сканера у травні у розмірі 100% первісної вартості | 92 | 133 | 1877,63 |
Продаж та передача МНМА
Продаж МНМА в цілому подібний до продажу основних засобів, а тому діють норми П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність”. За П(С)БО 27, якщо необоротний актив очікується продати, він готовий до продажу та очікується, що даний продаж буде завершеним протягом року, то він має бути переведений до групи вибуття. Для цього в Плані рахунків призначений рахунок 286.
Рахунок 286 належить до класу 2 “Запаси”, а тому облік реалізації МНМА, як і будь-якого основного засобу, після визнання у групі вибуття подібний до реалізації запасів. Підприємство має застосувати для визнання доходу рахунок 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” та 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”.
Продаж МНМА підпадає під базу оподаткування ПДВ з урахуванням частини 2 статі 188 ПК: база оподаткування не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного періоду).
Безкоштовна передача МНМА має наслідком визнання податкового зобов’язання з ПДВ за пунктом 14.1.191 ПК. У такому разі групи вибуття не використовуються і МНМА списуються по рахунку 977 “Інші витрати діяльності” з нарахуванням ПДВ по цьому ж рахунку (пункт 1.3 Інструкції з обліку ПДВ, затвердженої наказом МФУ від 01.07.97 № 141). Така передача кваліфікується як безповоротна фінансова допомога. Це має такі наслідки:
- якщо передача відбулася платнику податку на прибуток або на потреби, описані пунктом 33 розділу ХХ ПК (військовому формуванню на потреби АТО тощо), то коригування фінансового результату не проводяться;
- якщо ж отримувач є бюджетною установою, то треба коригувати фінансовий результат (див. пункт 140.5.10 ПК);
- якщо отримувач внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то треба коригувати фінансовий результат, якщо сума допомоги перевищила 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (див. пункт 140.5.9 ПК).
- при передачі фізичним особам необхідно утримувати ПДФО з сум безповоротної фінансової допомоги, але коригувати фінансовий результат не треба (див. пункт 140.5.10 ПК).
Приклад 3. Використовуючи дані попередніх прикладів, розглянемо реалізацію сканера за 1800 грн через півроку експлуатації. Щодо принтера, то він був безкоштовно переданий платнику податку на прибуток (у такому разі коригувань пов’язаних з безповоротною фінансовою допомогою не виникає).
Господарська операція |
Дт | Кт |
Сума |
Якщо амортизація нараховувалася методом “50/50” | |||
Переведення сканера у групу вибуття | 286 | 112 | 938,82 |
Списаний нарахований знос сканера | 133 | 112 | 938,82 |
Відображена виручка від реалізації з ПДВ | 361 | 712 | 1800,00 |
Податкове зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 300,00 |
Списана залишкова вартість сканера | 943 | 286 | 938,82 |
Якщо амортизація нараховувалася методом “100%” | |||
Списаний нарахований знос сканера | 133 | 112 | 1877,63 |
Відображена виручка від реалізації з ПДВ | 361 | 712 | 1800,00 |
Податкове зобов’язання з ПДВ | 712 | 641 | 300,00 |
Безкоштовна передача МНМА платнику податку на прибуток (метод “50/50”) | |||
Списаний принтер на витрати за залишковою вартістю при безкоштовній передачі, складений Акт приймання-передачі основних засобів | 977 | 112 | 1250,77 |
Списаний принтер у сумі нарахованого зносу при безкоштовній передачі | 133 | 112 | 1250,77 |
Нарахований ПДВ відповідно до частини другої пункту 188.1 ПК (= 1250,77×0,2) | 977 | 641 | 250,15 |
Безкоштовна передача МНМА платнику податку на прибуток (метод “100%”) | |||
Списаний принтер у сумі нарахованого зносу при безкоштовній передачі (відповідно до частини 2 п. 188.1 ПК база оподаткування ПДВ нуль, так як залишкова вартість нульова і ПДВ не нараховується). Складений Акт приймання-передачі основних засобів | 133 | 112 | 2501,53 |
Списання МНМА внаслідок ліквідації
Також може настати час, коли МНМА треба списати з обліку внаслідок втрати ним можливості приносити економічні вигоди підприємству. Дану операцію можна оформити такими первинними документами:
- Актом на списання основних засобів (форма № ОЗ-3), затверджений наказом Мінстату від 29.12.1995 р. № 352);
- Актом списання основних засобів (часткової ліквідації), затверджений наказом МФУ від 13.09.2016 № 818.
У місяці списання МНМА необхідно донарахувати знос, якщо застосовується метод амортизації “50/50”. Якщо внаслідок ліквідації від МНМА отримуються певні запаси, то їх оприбутковують за рахунками 207 “Запасні частини” або 209 “Інші матеріали” та кредитом рахунку 746 “Інші доходи”.
Проблемним питанням в обліку ліквідації є облік ПДВ, а саме: чи виникає податкове зобов’язання з об’єктом оподаткування, що дорівнює залишковій вартості? Тут існує певна колізія:
- з одного боку, існує вимога пункту 14.1.191, коли ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів прирівнюється до продажу товарів (окрім ліквідації внаслідок їх зруйнування або знищення через дії обставин непереборної сили, крадіжки). Така ж норма в пункті 189.9, але щодо основних засобів, де зазначається, що така операція прирівнюється до постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Залишкова вартість МНМА існує на момент ліквідації тільки за методом нарахування амортизації “50/50” або прямолінійним;
- з іншого боку, статус МНМА ПК до кінця неврегульований (це лише “не основні засоби”), крім того перед списанням за методом “50/50” в обліку нараховується повна амортизація об’єкта, а тому на момент списання залишкова вартість фактично нульова (але знову ж нарахування такої амортизації за П(С)БО 7 можна провести тільки, коли об’єкт не відповідає критеріям визнання активом).
Як бачимо, підприємства які використовують метод амортизації МНМА “100%” у будь-якому випадку (списання за власним рішенням чи через невідповідність визнання активом) не матимуть податкового зобов’язання з ПДВ. Щодо інших платників податку, які використовують метод “50/50”, то з обережності доцільно нараховувати таке зобов’язання. Крім того, існує пункт 198.5. ПК який дозволяє нарахувати компенсаційне зобов’язання з ПДВ, якщо товари чи необоротні активи перестали використовуватися у господарській діяльності (ліквідація за самостійним рішенням може бути прирівняна до цього).
На суму отриманих комплектуючих при ліквідації податкових зобов’язань не виникає (пункт 189.10 ПК).
При ліквідації МНМА за власним бажанням, коли об’єкт ще здатний приносити економічні вигоди, у разі застосування методу амортизації “50/50” нараховується податкове зобов’язання з ПДВ на залишкову вартість
Розглянемо на прикладі ліквідацію нами придбаного об’єкта МНМА через рік експлуатації.
Приклад 4. Принтер був ліквідований. Після ліквідації отримані запаси у сумі 250 грн.
Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Ліквідація МНМА за самостійним рішенням (метод “50/50”) | |||
Списаний принтер на витрати за залишковою вартістю при ліквідації | 977 | 112 | 1250,77 |
Списаний принтер у сумі нарахованого зносу при ліквідації | 133 | 112 | 1250,77 |
Нарахований ПДВ відповідно до пунктів 188.1 та 198.5 ПК (= 1250,77×0,2) | 977 | 641 | 250,15 |
Отримані запасні частини | 207 | 746 | 250,00 |
Ліквідація МНМА за самостійним рішенням (метод “100%”) | |||
Списаний принтер у сумі нарахованого зносу при ліквідації | 133 | 112 | 2501,53 |
Отримані запасні частини | 207 | 746 |
250,00 |
Джерело: Головбух