Під час проведення інвентаризації виявлено нестачу товару, на вартість якого нараховано податкове зобов’язання з ПДВ (як на товар, що використовується у негосподарській діяльності). Суму нестачі разом з ПДВ відображено на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Згодом судом встановлено винну особу (зроблено бухгалтерський запис Дт 375 Кт 716), яка відшкодувала суму збитків (суму нестачі разом з ПДВ). Чи є в сумі відшкодування ПДВ?
Оскільки внаслідок нестачі товари стають такими, що починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю, на вартість придбання зазначених товарів (див. п.189.1 ст.189 ПКУ) потрібно нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ(1). У цьому разі слід складати зведені податкові накладні(2), особливості оформлення яких встановлено п.8, 11 Порядку № 1307(3):
- податкову накладну складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Фактично у ній може бути відображено номенклатуру всіх товарів/послуг, використаних в операціях, що не є господарською діяльністю;
- у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять помітку «X» та зазначають тип причини — «13»;
- у графі «Зведена податкова накладна» роблять помітку «X»;
- у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.);
- у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» слід проставити умовний ІПН «600000000000».
Щодо суми отриманого відшкодування збитків, то, на думку автора, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, тому що згідно з п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів (послуг), а у разі отримання компенсації шкоди ніякого постачання не відбувається.
Щоправда, у листі від 30.12.2016 р. № 28710/6/99-99-15-03-02-15(4) ДФС зазначає, що кошти, які надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому норми п.198.5 ст.198 ПКУ у такому випадку не застосовуються. Тобто податківці прирівнюють отримання збитків до операції постачання товарів(5). Але ж згідно з пп.14.1.191 ст.14 ПКУ постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник. У нашій ситуації такої передачі не було.
Та навіть технічно не завжди можна виконати вимоги, викладені у згаданому вище листі ДФС. Наприклад, між датою виявлення нестачі і датою встановлення винної особи минає певний час. Податкову накладну виписують відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ у місяці, в якому встановлюють факт нестачі, а винну особу може бути виявлено пізніше. Тож за версією ДФС потрібно виписувати податкову накладну на дату встановлення винної особи? А якщо винна особа є платником ПДВ, то вона зможе відобразити у себе податковий кредит на компенсацію шкоди?
У кожнім разі — і за нашою версією, і за версією ДФС — матимемо податкове зобов’язання з ПДВ, тобто бюджет не постраждає. Тільки наш варіант виглядає адекватнішим, точнішим і виваженішим. Фактично з позиції податкових наслідків це два рівноцінні варіанти. Тож з огляду, у тому числі, на презумпцію правомірності рішень платника податків, описану у пп.4.1.4 ст.4 ПКУ (якщо норми закону припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, рішення приймають на користь платників податків), вважаємо наш варіант цілком законним. До негативних наслідків він не призводить.
(1)Щоправда, це не поширюється на випадки з нестачею основних засобів. Такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.189.9 ст.189 ПКУ за умови, що цей факт підтверджується згідно із законодавством або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (прим. авт.).
(2)Див. також: Дніпровська В. Зведені податкові накладні «на себе»: особливості оформлення // Бухгалтерія. — 2017. — № 19-20. — С.22—26 (прим. ред.).
(3)Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307 (прим. ред.).
(4)Опубліковано: Бухгалтерія. — 2017. — № 10. — С.53 (прим. ред.).
(5)Див. також: Деркач Т. Викрадення (псування) май-
на — постачання з метою ПДВ?! // Бухгалтерія. —2017. — № 10. — С.48—49 (прим. ред.).
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультантз бухгалтерського обліку та оподаткування
Джерело: БУХГАЛТЕРІЯ