В ІПК від 24.08.2026 р. № 5049/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК ДПСУ розглянула звернення Товариства щодо подання податкової декларації з ПДВ та, керуючись ст. 52 ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на додану вартість та має зареєстрований за місцем знаходження (в Республіці Молдова) новостворений відокремлений підрозділ – філію (далі – Філія).
Філія була зареєстрована в Республіці Молдова за місцевим законодавством, має молдовський реєстраційний номер і стоїть на обліку в податкових органах Республіка Молдова як платник місцевих податків.
Відповідно до затвердженого Положення про Філію:
Філія веде бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та складає окремий баланс відповідно до вимог законодавства Республіки Молдова;
показники діяльності Філії підлягають включенню до фінансової звітності Товариства у порядку, встановленому законодавством України та застосованими стандартами бухгалтерського обліку;
Філія формує первинні облікові документи та іншу звітність щодо здійснених господарських операцій.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи відображаються у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства в Україні операції з реалізації послуг та придбання товарів Філією на території Республіки Молдова?
Відповідно до ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізособи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Резиденти – це, зокрема, юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами (пп. 14.1.213 ПКУ).
Пунктом 44.1 ст. 44 глави 3 розділу II Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Згідно з підпунктами “а”-“г” п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах “б” і “в” цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно з п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п.п. 186.2, 186.3 і 186.31 ПКУ.
Пунктами 186.2-186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у п.п. 186.3 і 186.31 ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Заповнення та подання до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ здійснюється платником податку згідно з вимогами, встановленими ст. 203 ПКУ та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 6 розд. I Порядку № 21 до податкової звітності з ПДВ належать, зокрема:
податкова декларація з ПДВ з додатками (далі – декларація);
уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками.
Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 та п. 203.1 ПКУ; п. 2 розд. II Порядку № 21).
Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (п. 1 розд. III Порядку № 21).
Пунктом 9 розд. III Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 1) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).
При цьому, оскільки філія (відокремлений підрозділ головного підприємства (платника ПДВ)) не може бути окремим платником ПДВ, обов’язок щодо подання податкової звітності з ПДВ покладається на головне підприємство (платника ПДВ).
Таким чином, головне підприємство (Товариство) при поданні податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період повинно враховувати операції з постачання та придбання товарів/послуг, які здійснені філією (відокремленим підрозділом) в такому звітному (податковому) періоді, місце постачання/придбання яких визначено на митній території України, а також операції з постачання послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.п. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ПКУ).
Джерело: “Я – Бухгалтер”
