Заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням вимог діючого трудового законодавства, зокрема, ст. 80 і 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки.

На це звертає увагу Держпраці у листі від 20.09.2018 р. № 4440/4/4.1-315-18, посилаючись на ст. 45 Конституції України, якою передбачено право на відпочинок кожного працюючого. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до ст. 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією (ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки).

За порушення законодавства про працю передбачена відповідальність:

• для посадових осіб підприємств, установ, організацій – дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, кримінальна;
• для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – фінансова.

За порушення законодавства про відпустки адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від від 510 до 1700 грн. на посадових осіб передбачена ч. 1  та ст. 2 КпАП. Фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати передбачена ст. 265 КЗпП.