Під час війни особливого значення набуває гуманітарна допомога. Вона сприяє збереженню життя і здоров’я людей, забезпеченню їх продуктами харчування, ліками, засобами гігієни, одягом, тимчасовим житлом та іншими предметами першої необхідності. У цій статті розглянемо особливості документального оформлення гуманітарної допомоги, вимоги щодо звітування, нюанси її бухобліку та передбачені законодавством податкові пільги.
Загальні вимоги законодавства
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги встановлює Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 р. № 1192-XIV (далі – Закон № 1192).
Термін «гуманітарна допомога» визначає п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 1192. Це – «цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту».
Також ч. 1 ст. 1 Закону № 1192 описує трьох суб’єктів гуманітарної допомоги. Це:
- донор гуманітарної допомоги (п. 3) – зокрема, юрособа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства України, яка добровільно надає гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами;
- отримувач гуманітарної допомоги (п. 5) – зокрема, юрособа, визначена у встановленому КМУ порядку отримувачем гуманітарної допомоги. Отримувачами гуманітарної допомоги можуть бути лише особи, перелік яких містить пп. «а» – «і» цього пункта (громадські об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни, громадські об’єднання осіб з інвалідністю, неприбуткові комунальні підприємства, Товариство Червоного Хреста України та його обласні і місцеві організації із статусом юрособи, благодійні та релігійні організації тощо);
- набувач гуманітарної допомоги (п. 6) – кінцевий користувач гуманітарної допомоги. Це – фіз- або юрособа, яка потребує допомоги і якій вона безпосередньо надається. Набувачем зі статусом юрособи може бути лише особа, що зазначена в пп. «а» – «є», «і» п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 1192.
З гуманітарною допомогою пов’язані всі зазначені суб’єкти. Через ланцюг «донор – отримувач – набувач» допомога «пропускається» так: донор надає допомогу отримувачу, а отримувач розподіляє її серед набувачів. Можна змінити отримувача гуманітарної допомоги за письмовим погодженням з донором, а отримувачу зробити розподіл або перерозподіл гуманітарної допомоги між набувачами з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором. Набувачі мають право здійснювати передачу одержаної від отримувача гуманітарної допомоги іншим набувачам за погодженням з отримувачем.
Щоправда, над ланцюгом «донор – отримувач – набувач» стоїть офіційна інстанція – центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги, – Мінсоцполітики. Цей орган як раз і займається надзором за отриманням та наданням гуманітарної допомоги.
Спрощення процедур отримання та надання гуманітарної допомоги встановила ч. 5 ст. 3 Закону № 1192. Тут сказано, що у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування КМУ має право:
- встановлювати спрощений порядок визнання допомоги гуманітарною за декларативним принципом, без прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги;
- розглядати та приймати рішення про розширення переліку отримувачів гуманітарної допомоги.
Деякі «воєнні» особливості щодо гуманітарної допомоги формулює і ст. 15 Закону № 1192:
- для задоволення потреб енергетики (п. 32);
- у вигляді транспортних засобів, кінцевими набувачами яких є військовослужбовці (п. 33);
- комунальних послуг (п. 38);
- тощо.
В період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування статус отримувача гуманітарної допомоги може набуватися незалежно від включення суб’єкта до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (п. 31), а також встановлюється спрощений порядок обліку та контролю за розподілом і цільовим використанням гуманітарної допомоги (п. 35). Поглянемо, як ці норми реалізуються на практиці.
Документальне оформлення
НПО зі статусом, вказаним у ч. 1 ст. 1 Закону № 1192, може бути як отримувачем гуманітарної допомоги (п. 5), так і її набувачем (п. 6). Вони матимуть справу з такими документами.
Листи
Частина 1 ст. 3 Закону № 1192 зазначає, що підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання. Підставою для здійснення гуманітарної допомоги є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання (ч. 2 тієї ж статті). Проте законом не заборонено, щоб отримувач першим звернувся з листом-проханням про гуманітарну допомогу, а донор надав свою згоду. Крім того, не слід забувати й про набувачів, які можуть описати отримувачу свої потреби та надати згоду на одержання допомоги.
Ці документи не є первинними, але вони необхідні для прозорого документування допомоги. Їх можна оформляти у довільній формі.
Інформація з АС ГД
Після узгодження деталей між донором, отримувачем та набувачем (набувачами), гуманітарну допомогу слід зареєструвати в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги (далі – АС ГД). Основні процеси, перелік суб’єктів АС ГД, зміст розміщеної в ній інформації та інші питання її функціонування, а також порядок ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (далі – Єдиний реєстр) регламентуються Положенням про автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, затвердженим постановою КМУ від 09.10.2020 р. № 927.
АС ГД повноцінно запрацювала з 1 квітня 2024 року – відтоді ввезення на митну територію України гуманітарної допомоги можливе лише через онлайн-систему. Користувачу АС ГД слід:
- перейти за посиланням gov.ua.
- зареєструватися в якості отримувача гуманітарної допомоги за допомогою КЕП (якщо отримувача ще немає в Єдиному реєстрі) і підтвердить дані про отримувача;
- якщо отримувач вже зареєстрований, слід відразу заповнити інформацію про вантаж і декларацію в системі;
- отримати унікальний код гуманітарної допомоги;
- сформувати у системі декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою за формою згідно з додатком 1 до Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 05.09.2023 № 953 (далі – Порядок № 953), та відомості про гуманітарну допомогу;
- назвати цей код під час митного оформлення на кордоні;
- якщо є розбіжності між декларацією та фактично отриманим товаром – заповнити інвентаризаційний опис, складений за формою згідно із додатком 2 до Порядку № 953;
- розподілити вантаж між набувачами.
Договір
Не зайве оформити договір про надання гуманітарної допомоги між донором та отримувачем і, можливо, між отримувачем та набувачем, склавши його так само, як договір про благодійну допомогу (детальніше про особливості оформлення договорів про благодійну допомогу читайте в статті цього спецвипуску «Благодійна допомога у воєнний час: документальне оформлення, бухоблік, оподаткування» на стор. ???). Такі договори можуть бути публічними.
Супровідні документи
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 1” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Олена КУШИНА,
експерт з бухобліку та оподаткування
