Публикуется на языке оригинала
В Мінекономіки розмістили відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу.
Серед таких запитань-відповідей, зокрема:
1. Що робити з тими, хто не може вийти на роботу і не може виконувати її дистанційно?
За можливості доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження зарплати, які надають в обов’язковому порядку та відпустки без збереження зарплати, які надають за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. 25, 26 Закону України “Про відпустки”).
2. Як оформити відсутність працівників, які покинули свої робочі місця на території ведення бойових дій та як табелювати?
Табелюють відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.
3. Що робити з працівниками у випадку, якщо підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів?
Потрібно оголошувати простій.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Якщо виникає простій не з вини працівника, то доцільно оформити:
– акт простою, в якому зафіксувати обставини, в наслідок яких виник простій, дату виникнення простою, тощо.
– наказ роботодавця, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою.
Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, то роботодавець повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
5. Чи можна працівника, який не з’являється на роботі внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, направити «заднім числом» у відпустку, в т.ч. карантинну?
Ні. Проте зазначений час неявки працівника у табелі обліку використання робочого часу доцільно відмічати умовним позначенням «І» – інші причини неявок або «НЗ» – неявка з нез’ясованих причин.
Працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП за підставою „прогул”.
Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Якщо не було оголошено простою, у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.
6. Що робити, якщо працівник втратив зв’язок з роботодавцем, який в результаті воєнних дій не може організувати такому працівникові роботу (знищення, руйнування приміщення юридичної особи, загибель чи зникнення ФОП)?
Якщо роботодавець не має можливості забезпечити працівника необхідними умовами праці, останній не зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки.
За наявності зв’язку з роботодавцем, а також наявності можливостей для цього, трудовий договір може бути розірваний відповідно до ст. 38 КЗпП у строк, про який просить працівник, оскільки вважаємо, що ведення бойових дій у відповідній місцевості є поважною причиною для такого скорочення строку.
У випадку відсутності будь-яких контактів з роботодавцем, в тому числі і у випадку смерті роботодавця ФОП або з інших причин, що унеможливлюють розірвання трудового договору, вважаємо, що в порядку окремого провадження, передбаченого Цивільним процесуальним кодексом України, може бути встановлено факт припинення трудових відносин.
Источник: Интерактивная бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!
