Публикуется на языке оригинала
Кодекс законів про працю України зокрема передбачає можливість звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Остання укладається між працівником та власником або уповноваженим ним органом.
Законодавством не встановлено відповідного порядку або термінів припинення трудового договору за згодою сторін. У кожному конкретному випадку вони визначаються окремо.
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами (п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Слід зауважити: звільнення за згодою сторін застосовується як підстава для припинення трудових відносин, якщо жодна зі сторін трудового договору не має інших законодавчих підстав для розірвання такого договору.
За загальним правилом працівника не можна звільнити під час його хвороби або перебування у відпустці — це напряму заборонено ч. 3 ст. 40 КЗпП. Однак це обмеження поширюється лише щодо випадків звільнення працівника за ініціативою роботодавця.
Отже, оскільки особливих обмежень законодавством не передбачено, заяву про звільнення за угодою сторін працівник має право подати як у період роботи, так і у випадку своєї відсутності на роботі (у зв’язку з відпусткою або, наприклад, хворобою).
За матеріалами офіційного сайту Мінсоцполітики
Источник: iFin