Основное за прошедшую неделю
(01-09.01.2017)
Публикуется на языке оригинала
Гранична сума розрахунків готівкою за участю фізосіб з 4 січня – 50 тис. грн
Національний банк України анонсує зниження з 4 січня 2017 року граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб зі 150 тис. грн до 50 тис. грн
Відповідні норми містяться у постанові Правління Національного банку України від 25.11.2016 р. №407 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 “Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою” (далі – постанова).
Так постановою передбачено граничну суму розрахунків готівкою:
- між фізичною особою та підприємством (підприємцем)протягом одного дня в розмірі 50 тис. грн,
- фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 тис. грн.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень і банки зобов’язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі.
Водночас гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишається незмінною і становить 10 тис. грн.
Національний банк України наголошує, що встановлення граничної суми розрахунків готівкою на рівні 50 тис. грн не завдасть незручностей громадянам та не зачіпатиме щоденних покупок населення, оскільки стосуватимуться лише великих придбань (нерухомості, коштовностей, транспортних засобів, предметів мистецтва, хутра, дорогих годинників, подорожей тощо).
Рішення Національного банку України з цього питання повністю відповідає міжнародному досвіду – багато європейських держав (Франція, Бельгія, Португалія, Італія, Іспанія, Греція) встановили граничні суми готівкових розрахунків, інші країни також планують запровадити аналогічні норми.
Контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) згідно з Податковим кодексом України здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України.
Встановлення граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб на рівні 50 тис. грн. сприятиме:
– забезпеченню стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу;
– звуженню сфери використання готівки та прискорення розвитку безготівкового сегменту.
Слід зазначити, що Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року передбачено поступове зниження рівня готівки в економіці (відношення М0 до ВВП) у 2020 році до 12% (у 2014 році цей показник становив 18,1%, а за результатами 2015 року зменшився до 14,6%).
НБУ, Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни-2017: зведена податкова накладна на перевищення мінімальної бази ПДВ над фактичною ціною постачання
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ, а саме пп. 3 п. 94, доповнено п. 201.4 ПКУ абзацом 11, який передбачає: платники ПДВ у разі здійснення постачання товарів/послуг, мінімальна база оподаткування яких (визначена ст.ст. 188 і 189 ПКУ) перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Тобто тепер платники ПДВ можуть усі податкові зобов’язання, нараховані на суму перевищення мінімальної бази ПДВ над фактичною ціною постачання товарів/послуг, об’єднати в одній зведеній податковій накладній за результатами місяця.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Порядок електронного адміністрування ПДВ
Так, у частині електронного адміністрування ПДВ Закон № 1797 передбачає такі нововведення:
- під час розрахунку показника ∑ПопРах також ураховуєтьсясума коштів у разі проведення Казначейством розрахунків платника податку з погашення заборгованості, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам із подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку (зміни до п. 2001.3 ПКУ);
- сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми ∑Наклправонаступника такого платника податку. Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми ∑Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом (зміни до п. 2001.3 ПКУ);
- якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на електронному ПДВ-рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу в складі такої податкової звітності заяву, згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунокцього платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань із податку (зміни до п. 2001.6 ПКУ);
- ДФС має право надсилати Казначейству, у якому відкриті електронні ПДВ-рахунки: реєстри— для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій; коригуючі реєстри— для уточнення інформації, зазначеної в раніше надісланих реєстрах;
- якщо в платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначена в поданих деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН(∑Перевищ), а сума, визначена п. 2001.3 ПКУ (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної чи розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до п. 2001.3 ПКУ (зміни до п. 2001.9 ПКУ).
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни-2017: у разі реорганізації від’ємний ПДВ переходить до правонаступника
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ, а саме пп. 5 п. 90, ст. 198 ПКУ доповнено новим п. 198.7.
Так, нововведений п. 198.7 ПКУ передбачає, що сума від’ємного значення, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
- приєднання, злиття, перетворення, — підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника в наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
- поділу, виділення, — підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
У 2017 році новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ (далі — Закон № 1797), а саме п. 92, унесено зміни до ст. 200 ПКУ, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.
Так, із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.
Водночас п. 135 Закону № 1797 передбачено такі перехідні моменти:
- до 10 січня 2017 року ДФС зобов’язана на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають і які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01 2017 р., сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку їх надходження (п. 52 р. ХХ ПКУ);
- бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку (п. 55 р. ХХ ПКУ);
- до 1 лютого 2017 року ДФС формує в хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету (п. 56 р. ХХ ПКУ);
- відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартістьздійснюється Кабінетом Міністрів України (п. 56 р. ХХ ПКУ).
Як і раніше, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування підлягає щоденному, крім вихідних, святкових і неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (зміни до пп. 200.7.3 ПКУ).
Окрім того, оновлений п. 200.10 ПКУ передбачає:
1) проведення камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ , контролюючий орган проводить камеральну перевірку;
2) узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, — за результатами документальної перевірки.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
ПДВ-новації-2017. Вивчаємо Закон
30 грудня 2016 року Президентом України був підписаний Закон від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, який набирає чинності з 1 січня 2017 року (крім окремих положень, зазначених у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»).
Законом внесено чимало змін в порядок оподаткування податком на додану вартість. Наведемо основні з них.
Порядок реєстрації платників податку
Зазначено, що реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Електронна копія реєстраційної заяви передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з ЄДРПОУ.
Податкова накладна
Визначено, що обов’язковий реквізит податкової наладної – код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не повністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Уточнено, що до 31 грудня 2017 року штрафні санкції за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не застосовуються.
Крім того, платникам податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, надано право скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Зупинення реєстрації податкових накладних
Набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
Реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган надсилає квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН. Така квитанція надсилається одночасно продавцю та покупцю.
У квитанції зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН.
Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого така процедура здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Бухгалтер911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Які ПДВ-пільги продовжені, я які – відмінені
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ, унесено зміни до ст.ст. 195, 197 і р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, які передбачають:
- застосування нульової ставки ПДВ на операції магазинів безмитної торгівлі з продажу ними товарів фізичними особами, які в’їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення (зміни до пп. «ґ» пп. 195.1.2 ПКУ);
- скасовано звільнення від обкладення ПДВ операцій із увезення на митну територію України ПАТ «Нафтогаз України» природного газу (виключено п. 197.22 ПКУ);
- подовжено до 01.01.2019 р. звільнення від обкладення ПДВ операцій із постачання, у т.ч. операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації(зміни до п. 23 р. ХХ ПКУ);
- подовжено до 01.01.2019 р. касовий метод виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту платниками податку, які здійснюють постачання (у т.ч. оптове), передання, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагаченнятоварних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД (зміни до п. 44 р. ХХ ПКУ);
- подовжено до 01.01.2019 р. звільнення від обкладення ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагаченнятоварних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД й уточнено строк подання заяви щодо відмови від використання такої пільги, яка подаватиметься до настання звітного періоду, у якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги (зміни до п. 45 р. ХХ ПКУ);
- подовжено до 01.01.2023 р. звільнення від обкладення ПДВ космічної діяльності (зміни до п. 3 р. ХХ ПКУ);
- подовжено до 01.01.2019 р. звільнення від обкладення ПДВ кінематографічної діяльності (зміни до п. 12 р. ХХ ПКУ);
- тимчасово, на період проведення АТО й/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнено від обкладення ПДВоперації з увезення на митну територію України та постачання на митній території України ниток і тканин (матеріалів) для виготовлення бронежилетів та шоломів (зміни до п. 32 р. ХХ ПКУ);
- до 31.12.2017 р. установлення мораторію на застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1201.3 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (зміни до п. 351р. ХХ ПКУ);
- установлення мораторію на застосування штрафних санкцій та пені до сільгосппідприємств, що застосовували спецрежим обкладення ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за заниження такими платниками податкового зобов’язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 р. по 01.01.2017 р. (уведено п. 54 р. ХХ ПКУ);
- установлення розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на строк до 36 календарних місяців, без нарахування процентів і пені на операції з увезення на митну територію України деревообробного обладнання й обладнання для виробництва медичних виробів (уведено п.п. 58, 59 р. ХХ ПКУ).
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни-2017: зведена податкова накладна на перевищення мінімальної бази ПДВ над фактичною ціною постачання товарів (послуг)
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» від 21.12.2016 р. № 1797-VІІІ, а саме пп. 3 п. 94, доповнено п. 201.4 ПКУ абзацом 11, який передбачає: платники ПДВ у разі здійснення постачання товарів/послуг, мінімальна база оподаткування яких (визначена ст.ст. 188 і 189 ПКУ) перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Тобто тепер платники ПДВ можуть усі податкові зобов’язання, нараховані на суму перевищення мінімальної бази ПДВ над фактичною ціною постачання товарів/послуг, об’єднати в одній зведеній податковій накладній за результатами місяця.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
П’ять років без податку на прибуток: хто може застосовувати нульову ставку
Відповідні зміни внесені в п. 44 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (див. п. 2 ст. 135 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, далі — Закон № 1797).
Закон № 1797 установив на період до 31.12.2021 р. нульову ставку податку на прибуток для тих платників, у яких річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн гривень і розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають із платником податку в трудових відносинах, є не меншим як 2 мінзарплати, розмір котрої встановлено законом, та які відповідають одному з таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
б) діючі, у яких протягом 3-х послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення минуло менш ніж 3 роки) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн, та в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сягав до 3 млн грн і середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
Водночас якщо платники податку, котрі застосовують таку нульову ставку, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, із яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним вище, то ці платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, установленою п. 136.1 ПКУ.
Однак дія цієї норми не поширюється на суб’єктів господарювання, які:
1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) здійснюють:
2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в пп. 14.1.46 ПКУ;
2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;
2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у т.ч. органогенного утворення;
2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 — гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);
2.6) діяльність з обміну валют;
2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009: 2010);
2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009: 2010);
2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
2.12) охоронну діяльність;
2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;
2.15) оптову торгівлю та посередництво в оптовій торгівлі;
2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД ДК 009:2010);
2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД ДК 009: 2010).
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни до ПКУ-2017: про зарахування дивідендного авансового внеску в рахунок сплати податку на прибуток
Відповідні зміни внесені до п. 57.11 ПКУ (див. ст. 24 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).
Пам’ятаємо, що абз. 4 пп. 57.11.2 ПКУ дозволяє суму попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків із податку на прибуток під час виплати дивідендів зарахувати в зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Водночас Закон № 1797 чітко прописав порядок такого зарахування у випадку, коли сума дивідендного авансового внеску більша за суму задекларованого податку на прибуток.
Отож, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума цього перевищення переноситься в зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. А під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни до ПКУ-2017 для неприбутківців: уточнено порядок звітування
Відповідні зміни внесені до п. 133.4 ПКУ (див. ст. 65 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).
По-перше, для неприбутківців установлено річний звітний період для подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Водночас не забувайте, що разом із поданням звіту потрібно буде подати річну фінзвітність, як того вимагає оновлений п. 46.2 ПКУ. Адже така фінзвітність є невід’ємною частиною податкового звіту .
По-друге, уточнено порядок переходу на загальну систему оподаткування в разі втрати неприбуткового статусу.
Так, у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати в строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, та зазначити й сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Податкове зобов’язання в такому разі розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.
Водночас така неприбуткова організація виключається контролюючим органом із Реєстру неприбуткових установ й організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період із першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (із наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, установленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому р. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни до ПКУ-2017: закріплено порядок подання фінзвітності платниками податку на прибуток
Відповідні зміни внесені до ст. 46 ПКУ (див. ст. 18 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).
Основна та найважливіша зміна — це те, що фінзвітність, яка складається та подається платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами й організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною. А це означає, що за відсутності фінансової звітності податкову декларацію може бути не прийнято.
А тому платник податку на прибуток зобов’язаний подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність.
Своєю чергою, платники податку на прибуток — виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 ПКУ, складають і подають із відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік і за перше півріччя поточного звітного року.
Неприбуткові підприємства, установи й організації, визначені п. 133.4 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Із 2017 року прискорена податкова амортизація для основних засобів 4 групи
Відповідні зміни внесені до п. 43 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (див. п. 2 ст. 135 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, далі — Закон № 1797).
Платники податку на прибуток матимуть можливість під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів 4 групи (машини та обладнання) використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 р. і в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються такі вимоги:
- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Якщо ці вимоги не будуть дотримані до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації 2 роки, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку в податковому (звітному) періоді, у якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний буде:
- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цієї норми протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цій нормі;
- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів згідно з п. 138.3 ПКУза відповідні податкові (звітні) періоди.
Під час застосування цієї пільгової норми п. 138.3 ПКУ не застосовується в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.
У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом або передавальним актом.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Зміни-2017: різниці з податку на прибуток
Відповідні зміни внесені до ст.ст 138–141 ПКУ (див. ст.ст. 69–72 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, далі — Закон № 1797).
Насамперед нагадаємо, що наразі р. ІІІ ПКУ передбачає 3 види коригувальних різниць:
- амортизаційні різниці;
- різниці, що виникають при формуванні резервів;
- різниці по фінансових операціях.
Для зручності розгляньмо, які ж різниці діятимуть із 01.01.2017 р., у порівняльній таблиці. Новоприйняті різниці виділимо в таблиці червоним кольором.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Какая сумма суточных командированному работнику установлена с 1 января?
Окончательный вариант изменений в п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 НКУ предусматривает, что не облагаемая налогом на доходы и военным сбором сумма суточных с 1 января 2017 года составляет:
- по Украине – не более 0,1 размера минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года, то есть не более 320 грн., в расчете за каждый календарный день такой командировки;
- за границу – не выше 80 евро за каждый календарный день такой командировки по официальному обменному курсу гривни к евро, установленному НБУ, в расчете за каждый такой день.
Аверс-Бухгалтерия
Нові правила застосування податкової знижки з ПДФО при оплаті навчання
Пунктом 74 р. І Закону № 1797-VIII унесені зміни до норми пп. 166.3.3 ПКУ, яка регламентує правила включення до податкової знижки з ПДФО оплаченої вартості навчання фізособи.
В оновленій редакції пп. 166.3.3 ПКУ уточнено, що до включення до податкової знижки дозволяються витрати у вигляді суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше в нормі було просто вказано «на користь закладів освіти»).
Окрім того, з 2017 року для отримання податкової знижки в разі оплати вартості навчання членів сім’ї І ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї НЕ одержував заробітної плати.
Тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.
Іще одна важлива зміна. До 01.01.2017 р. сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році — 1930 грн). Із нового року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Оподаткування доходів фізосіб: зміни–2017
30 грудня 2016 року Президентом України було підписано Закон від 21.12.2016 № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, який набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Законом внесено ряд змін до порядку оподаткування доходів фізичних осіб. Наведемо основні з них:
– розмір добових, які не потребують документального підтвердження та не оподатковуються ПДФО для відряджень у межах території України встановлюється у розмірі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
– встановлено оподаткування у половинному розмірі загальної ставки (18%), тобто за ставкою 9%, пасивних доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток
– надано платнику податку права розстрочення сплати протягом трьох років суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит);
– не включення до оподатковуваного доходу сум, сплачених будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку студента або працівника але не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи;
– знято обмеження щодо розміру суми сплаченої за навчання що дозволяється для включення до податкової знижки платника податку або членів його сім’ї першого ступеня споріднення;
– надано право фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації;
– розширено обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
– розширено перелік осіб – отримувачів благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування платника, які є членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, законними представниками дитини, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги;
– збільшено з 12 до 24 місяців термін, протягом якого отримувач може використовувати цільову благодійну допомоги, надану на лікування без оподаткування такої суми ПДФО;
– звільнено від оподаткування ПДФО доходів від здавання (продажу) брухту чорних металів (за кодом 7204 згідно з УКТ ЗЕД).
Бухгалтер911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Із 2017 року ПДФО та військовий збір із прощеного фізособі іпотечного кредиту можна буде сплачувати в розстрочку
Нагадаємо: згідно з нормою пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, у дохід фізособи (у вигляді додаткового блага) включається, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% (із 01.01.2017 р — 25% ) однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік).
Із 2017 року норму пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ доповнили двома новими абзацами (п. 73 р. І Закону № 1791-VIII), які дозволять платнику податку за прощеним іпотечним кредитом, отриманим у минулому на придбання житла, сплачувати суму податкового зобов’язання (із ПДФО та військового збору), нарахованого на суму кредиту і/або відсотків, прощеного кредитором протягом 3-х років починаючи з року, у якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту й/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та стисле пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту й/або відсотків) і погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня та до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту й/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та стисле пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Із 2017 року підстави для проведення документальної позапланової перевірки збільшилися на одну
У разі якщо платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10-ти робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту, контролюючий орган має право здійснити документальну позапланову перевірку. Така перевірка проводиться винятково з питань, зазначених у запиті контролюючого органу (пп. 78.1.19. ПКУ).
Відповідною підставою поповнився перелік п. 78.1 ПКУ з 1 січня 2017 року, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.
Іншу підставу було викладено в новій редакції, а саме: отримання судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного ними відповідно до закону. Як бачимо, постанова органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого чи прокурора, уже не може слугувати підставою. Водночас питання, які було розглянуто під час перевірки за судовим рішенням, зможуть бути предметом розгляду під час подальших перевірок (абз. 2 п. 78.2. ПКУ).
Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Подписаться на рассылку свежих новостей
[mc4wp_form id=”5921″]