Сьомий апеляційний адміністративний суд пояснив, що у випадку звільнення працівника до закінчення робочого року, протягом якого він уже перебував у щорічній відпустці повної тривалості, у нього виникає заборгованість перед підприємством. Адже відпускні нараховані працівникові за невідпрацьовану частину робочого року, і для покриття цього боргу роботодавець проводить відрахування із розрахунку при звільненні.

Цей випадок прописаний у ст. 127 КЗпП. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їхньої заборгованості роботодавцю, у якого вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) роботодавця, зокрема при звільненні до закінчення того робочого року, у рахунок якого співробітник уже одержав відпустку за невідпрацьовані дні відпустки.

Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 ст. 36 і п. п. 1, 2 і 5 ст. 40 цього КЗпП, а також у випадку направлення на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію.

Слід зауважити, що, проводячи відрахування відпускних, отриманих за невідпрацьований період, не потрібно заново визначати середньоденну зарплату, виходячи з нового розрахункового періоду, у разі звільнення працівника в наступному місяці. Для розрахунку потрібно брати той середньоденний заробіток, який застосовували під час нарахування відпускних.

Якщо ж працівник звільняється, перебуваючи, наприклад, у навчальній відпустці (ст. 13 – 15 Закону про відпустки), соціальній відпустці на дітей (ст. 19 Закону про відпустки), додатковій відпустці учасників бойових дій (ст. 16-2 Закону про відпустку), то підстав для утримання відпускних за дні таких відпусток немає.

Джерело: Інтерактивна бухгалтеріяне забудьте оформити передплату на улюблене видання!