У вересні 2026 року Верховний Суд створив важливий прецедент: електронні довідки про податкове резидентство, що надав нерезидент, мають юридичну силу в Україні, а вимоги ДПС щодо паперової форми та формальні «відписки» в ІПК є протиправними. З’ясуймо деталі
Під час виплати доходів нерезидентам українські підприємства як податкові агенти мають право застосовувати пільгові умови оподаткування (понижену ставку або повне звільнення), передбачені міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. Головна умова — наявність документа, що підтверджує податковий статус нерезидента (далі — довідка про нерезидентство) (ст. 103 Податкового кодексу України; ПК).
Суперечка щодо довідки про нерезидентство
Проте цифровізація закордонного документообігу та практичні вимоги українського податкового адміністрування тривалий час дисонували: органи контролю відмовлялися приймати електронні довідки про нерезидентство. Крапку в цьому принциповому спорі між платниками податків і податківцями поставив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 01.09.2026 у справі № 160/5435/25; далі — Постанова ВС).
У згаданій справі українське підприємство, що співпрацює з контрагентом із Польщі, отримало від компетентного податкового органу м. Краків електронну довідку про нерезидентство за формою CFR-1 із накладеним е-підписом уповноваженої особи. Документ був перекладений українською мовою, а справжність підпису перекладача засвідчена нотаріально.
Бажаючи убезпечитися від податкових ризиків, товариство звернулося до ДПС із запитом про надання індивідуальної податкової консультації (ІПК). Воно попрохало чітко роз’яснити: чи є така електронна довідка із цифровим підписом належною підставою, щоб застосувати українсько-польську Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування?
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
