Публикуется на языке оригинала
Системна криза в економіці та шокуючі борги населення є стимулом для пошуку виходу з ситуації, що склалася.
І як завжди – депутати не перестають дивувати своїми законодавчими ініціативами. Цього разу пропонують узаконити банкрутство фізосіб. Незважаючи на те, що це світова практика – банкрутство фізосіб “по-українськи” має ряд особливостей, характерних для нашого менталітету.
Отже, розберемо все по порядку.
Для кого буде цей закон?
Під закон, згідно з існуючим проектом, потрапляють всі фізичні особи, в тому числі СПД, з розмірами боргів понад 100 мінімальних зарплат для фізичних осіб (прблизно $12 тис.), понад 300 мінімальних зарплат для СПД (приблизно $36 тис.) за умови прострочення виконання зобов’язань більше 2-х місяців.
Цікавою новелою є право визнавати людину банкрутом після її смерті. Це може бути вигідно спадкоємцям в тому разі, якщо є якийсь спадок і одночасно борги у померлого, оскільки за загальним правилом у спадок переходять як майно, так і борги, пропорційно обсягу вартості майна. А для того, щоб прийняти в спадщину тільки майно – можна пробувати визнавати померлого банкрутом.
Як він працює?
Оголосити себе банкрутом і розпочати відповідну процедуру може або сам боржник, або його кредитори. У деяких випадках, коли розмір боргів перевищує 300 мінімальних зарплат для фізичних осіб і 500 мінімальних зарплат для СПД – боржник зобов’язаний сам звернутися до суду з відповідною заявою про визнання його банкрутом. Але ніяких особливих санкцій за невиконання цієї вимоги немає, крім того, що до боржника не застосовуватиметься правило звільнення від боргів. Але цілком логічно, що якщо боржник не хоче визнавати себе банкрутом, то і звільнення від боргів для нього ролі не грає.
Банкрутом боржника оголошує суд. Невід’ємною складовою цього процесу є стандартні правові процедури – написання позовної заяви, надання доказової бази, пояснення сторін, відгук на позов, оплата судового збору тощо Загалом, законодавець вчергове подбав про те, щоб юристи та адвокати не залишилися без роботи. Хоча логіка, відверто кажучи, дивна – якщо людина не має можливості виплатити борги – звідки в неї кошти на оплату судового збору та роботи юристів і адвокатів?
В процесі розгляду справи про банкрутство наш найгуманніший суд може заборонити боржнику продавати своє майно. Також за заявою кредиторів боржнику можуть заборонити укладати договори, зобов’язати передати майно, цінні папери та інші цінності на зберігання третім особам, можуть зобов’язати здійснювати якісь дії або заборонити їх, заборонити розпоряджатися нерухомістю боржника, якщо вона є, накласти арешт на майно, заборонити виїзд за кордон. Хоча обмеження виїзду за кордон дуже сумнівне. Практично в 100% це заперечується в тому ж суді, тому що таке обмеження прямо суперечить Конституції України, низці міжнародних договорів і конвенцій як таке, що порушує свободу принципу пересування.
Але найцікавіше починається тоді, коли суд добирається до родичів боржника. Якщо у близьких родичів достатньо майна для оплати боргів або близькі родичі продали майно за ціною, нижчою від ринкової вартості, якого б вистачило на закриття 20% боргів, за рік до початку банкрутства – фізичну особу банкрутом не визнають. Одразу ж виникає низка запитань: яке відношення батьки мають до кредитів дітей, і навпаки? Що робити подружжю, у яких роздільне майно і шлюбний контракт? Чому родичі повинні відповідати за зобов’язаннями боржника, подарованими ним особисто або успадкованим майном? У авторів законопроекту тут явно промах.
Які є механізми?
Реструктуризація боргів. Під нею розуміють погашення боргів шляхом зміни порядку і способу виконання зобов’язань. Сюди входить продаж частини майна, в тому числі заставного, зміна графіку погашення, зменшення розміру платежів, розстрочення та відстрочення виплат, прощення (списання) боргів, виплата боргу поручителем (гарантом) та інші способи, спрямовані на поліпшення фінансового становища боржника.
Хотілося б детальніше зупинитися на цих загадкових інших способах. До них увійшли перекваліфікація, влаштування на роботу і т.д. Тільки от механізм їхнього втілення в життя прописати забули. Наприклад, залишається загадкою, хто і за чий рахунок буде перенавчати боржника. Або яким чином влаштувати на роботу боржника без його згоди і доброї волі. Також залишається відкритим питання з прощення боргу – в якому розмірі його прощати, як знайти консенсус з усіма кредиторами, і хто буде платити податки з додаткового податкового блага (якщо відповідний пункт не приберуть з податкового кодексу).
Абсолютним популізмом є пункт про заборону реструктуризації боргів за кредитами, виданими на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші і борги, які виникли через участь у парі та азартних іграх. Відповідно до вимог Національного банку України все кредити поділяються на дві групи – іпотечні кредити і кредити, видані на споживчі потреби. В жодному кредитному договорі не прописано, що він виданий на те, що б клієнт (боржник) сходив у казино або придбав рідкісну антикварну цінність. Єдиним винятком є продаж туристичних турів з розстрочкою платежу (в кредит). Але, повертаючись до суми мінімальних вимог по боргу, – приблизно $12 тис. – то навряд чи хтось в наш час готовий витратити таку круглу суму на відпочинок, та ще й в кредит.
Прощення боргів
Якщо реструктуризація зазнала фіаско, то наступний крок – погашення боргів кредиторів. На цьому етапі описують все майно боржника – формують ліквідаційну масу, оцінюють його і продають на торгах (аукціоні). Отримані кошти спрямовують на пропорційне погашення кредиторських вимог, в залежності від їхньої послідовності.
Під примусовий продаж потрапляє все майно боржника, навіть те, що є часткою у спільній власності, і те, яке він отримає після визнання його банкрутом, але до завершення процедури погашення всіх боргів.
Законопроект дозволяє не включати до ліквідаційної маси майно боржника, необхідне для задоволення нагальних потреб його або членів його сім’ї. Але при цьому вартість такого майна не може перевищувати 15 мінімальних зарплат (близько $1,3 тис.).
За умови продажу житлових квартир існують деякі пільги – якщо боржник оплатив 50% кредитної квартири, то залишок боргу можна перенести на майбутні періоди. Але для цього обов’язково потрібна згода кредитора. Єдине, що забув вказати автор закону, – 50% повинні бути погашені за весь період існування кредиту або з моменту відкриття справи про банкрутство. Ця примітка дуже важлива і актуальна, адже більшість іпотечних кредитів видавалися з 2007 по 2009 роки і за цей час багато-хто виплатив більше 50%.
Хитрою лазівкою є вказівка в законі на пріоритетне право придбання нерухомого майна членами сім’ї боржника. Прописати це право прописали, а як його реалізовувати – знову не зрозуміло. Адже все майно продається на торгах (аукціоні) на рівних для всіх умовах і продається тому, хто запропонує більше.
Всі борги, що залишилися після продажу майна, – вважаються погашеними. Це найприємніша норма закону. Пробачити і відпустити.
Мирова угода
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії банкрутства за умови, що більшість комітету кредиторів (більше 50%) і боржник погодили взаємні поступки.
Що поганого?
Суд для захисту інтересів кредиторів може визнати недійсними договори про відчуження майна боржника, укладені протягом року до ініціювання справи про банкрутство фізичної особи.
Тобто, якщо законопроект все ж таки ухвалять, при укладанні великих угод і купуючи майно всім нам потрібно буде уточнювати, чи є борги і кредити у продавця. А ще краще – брати нотаріальну заяву про їхню відсутність. А для майбутніх банкрутів – продавати майно завчасно.
Якщо вам хтось винен – вчіть матчастину і читайте газети. При відкритті судової справи про банкрутство публікується оголошення в офіційних друкованих виданнях і встановлюється строк для подачі відповідних заявок кредиторів. Якщо ви строк пропустили – попрощайтеся з боргами або намагайтеся через суд ці терміни відновити. Якщо у вас не найбільший розмір боргу, ще й не забезпечений заставою – доведеться погоджуватися з правилами і процедурами банкрутства, схваленими більшістю. Вихід один – видавайте тільки забезпечені кредити і позики. Тільки в цьому випадку ви потрапляєте автоматично в комітет кредиторів і ваша думка завжди буде пріоритетним.
Як жити банкрутам?
Оскільки закон підходить тільки тим, у кого нічого немає, або тим, хто заздалегідь до нього підготувався, то різниці ніхто не відчує.
З обмежень для банкрутів законодавець виділив такі:
Протягом 5 років не можна повторно визнавати себе банкрутом, брати кредити і позики, бути поручителем, в тому числі фінансовим, передавати в заставу майно без вказівки факту визнання його банкрутом і вказувати цей факт під час реєстрації СПД. З вагомих обмежень є тільки заборона займатися професійною діяльністю адвокатам, нотаріусам, арбітражним керуючим, приватним виконавцям і так далі.
Висновок: законопроект сирий і потребує ретельного доопрацювання і, головне, узгодження з уже існуючими законами. Важливо розуміти, що робити з боржниками, кредити яких у банках, що знаходяться у Фонді гарантування вкладів. Таких сотні тисяч, як їх банкрутити без колапсу банківської системи?
Зробити щось для простих людей в період кризи і критичних темпів девальвації – дуже похвально. А ось перетворити це на передвибочий піар – ганебно і нечесно. Спостерігаємо за тим, що відбувається і, про всяк випадок, йдемо до юристів на консультацію. Бо можемо встигнути ще щось з майна врятувати від кредиторів.
Ярослава Авраменко,
cпівголова Громадської ради при НБУ першої каденції, голова громадської організації Правдива країна
Источник: biz.nv.ua