Публикуется на языке оригинала
Чимало підприємств на практиці потребують укладення цивільно-правового договору з особою, що є керівником відповідної юридичної особи. Однак чи законні такі правочини та як їх юридично грамотно оформити?
Зазвичай побоювання укладати договори між юридичною особою та її директором обумовлені тим, що такі особи є пов’язаними (абз. 4 пп. “б” пп. 14.1.159 ПКУ). Однак насправді ризики під час укладення подібної угоди спіткають сторін передусім не в податковій, а в юридичній площині. Пояснімо.
Заради справедливості відразу завважу: законодавством не заборонено укладати цивільно-правові договори між юридичною особою та її найманими працівниками. Наприклад, поширеною практикою є отримання працівником від роботодавця поворотної фіндопомоги.
Правомірність такої ситуації опосередковано підтверджує п. 3.28 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, згідно з яким позики, видані працівникам підприємств (для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства), не належать до фонду оплати праці. Про надання поворотної фінансової допомоги (позики) працівникові згадано й у листі ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22849/6/99-99-17-03-03-15. Та й Мінсоцполітики свого часу не було проти цивільно-правової угоди між підприємством-роботодавцем і працівником (див. лист від 06.08.2004 р. № 18-429).
<…>
Источник: Интерактивная бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!
Чтобы БЕСПЛАТНО получить доступ к полному тексту статьи заполните, пожалуйста, заявку: