ГФС в индивидуальной налоговой консультации от 18.04.2019 г. № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК рассматривает ситуацию, когда возвратная тара не возвращаются поставщику более 12 месяцев.
В соответствии с п. 189.2 НКУ стоимость тары, которая согласно условиям договора (контракта) определена как возвратная (залоговая), в базу налогообложения не включается. В случае если в срок более 12 календарных месяцев с момента поступления обратной тары она не возвращается отправителю, стоимость такой тары включается в базу налогообложения получателя.
Таким образом, если тара не возвращена поставщику более 12 календарных месяцев, то она признается товаром, операция по поставке которого состоялась с дня, следующего после истечения указанного срока.
Исходя из стоимости такой тары определяются налоговые обязательства по НДС по ставке 20% и составляется налоговая накладная, подлежащая обязательной регистрации в ЕРНН в установленные сроки.
Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 18.04.2019 р. № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість вартості зворотної тари та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 189.2 статті 189 ПКУ вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі, якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.
Таким чином, тара, яка не повернута більше ніж 12 календарних місяців, визнається товаром, операція з постачання якого відбулась з першого дня, наступного за сплином вказаного терміну. Виходячи з вартості такої тари, визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відсотків, складається податкова накладна, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені терміни.
Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Источник: Аверс-Бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!