Публикуется на языке оригинала
Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити (ч. 2 ст. 9 Закону № 996), а саме:
• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Завдячуємо контролюючим органам, які приділили особливу увагу змісту й обсягу господарської операції, а також одиниці виміру. Саме вони прискіпливо вивчають їх, і трапляється, що не визнають документи первинними, а як наслідок – понесені витрати підприємства. Тож спробуємо з’ясувати, як уникнути претензій контролерів.
У ст. 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88 ці реквізити визначено як обов’язкові для визнання документа первинним, тобто документом, що свідчить про здійснення господарської операції та на підставі якого ведуть облік.
Зміст господарської операції
Зміст госпоперації повинен пояснювати саму її суть, тобто відповідати на запитання: яку дію було здійснено чи яка подія відбулася?
На замітку!
Господарська операція – дія чи подія, яка викликає зміни у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону № 996).
Найчастіше саме цей реквізит є причиною для претензій із боку контролерів. І зазвичай суперечки відбуваються навколо складання актів про виконання робіт і надання послуг. Контролери звинувачують платників у тому, що первинні документи не містять конкретної інформації щодо змісту наданих послуг і, як наслідок – не підтверджують зв’язку з господарською діяльністю позивача.
<…>
Источник: Интерактивная бухгалтерия – не забудьте оформить подписку на любимое издание!
Чтобы БЕСПЛАТНО получить доступ к полному тексту статьи заполните, пожалуйста, заявку:
