Бухгалтерський облік неприбуткової організації – особливості
Бухоблік обов’язковий?
Як будь-які юридичні особи, неприбуткові організації зобов’язані вести бухоблік. Діє пряма вимога з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі – Закон № 996).
Мінфін наголошує: навіть у період воєнного стану бухоблік є обов’язковим для юросіб, у т.ч. і неприбуткових організацій (лист Мінфіну від 27.04.2022 р. № 41020-06-5/8479).
Чи є окремі спеціальні правила бухобліку для неприбуткових організацій
Окремого стандарту бухобліку саме для неприбутківців немає. Тобто неприбуткові організації керуються НП(С)БО або МСФЗ. Бюджетні організації мають свої стандарти, та у цьому матеріалі про бюджетників не мовитимемо.
Важливо: бухгалтерський облік та фінансова звітність будь-якої юрособи, у т. ч. і неприбуткової організації, ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування та відповідності доходів і витрат: для визначення фінансового результату порівнюються доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухобліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону № 996). Тобто діє не «касовий метод» за рухом коштів, а саме метод нарахувань.
При цьому витрати визнаються за загальними правилами з НП(С)БО 16 «Витрати», а доходи – за НП(С)БО 15 «Дохід».
Які особливі правила бухобліку є для неприбуткових організацій
Можна виділити такі основні ключові специфіки для неприбуткових організацій у силу їхнього неприбуткового статусу чи операцій, які їм притаманні, або ж спрощень, прописаних непідприємницьким товариствам.
- Облік цільового фінансування. Визнання доходу від нього регулюють п.п. 16-19 НП(С)БО 15 «Дохід». Сіль у тому, що визначення поняттю «цільове фінансування» немає у жодному стандарті. І тут на практиці можливі різночитання:
- варіант 1 – усе-усе, що надходить неприбутковій організації – це цільове фінансування. Відповідно усе і проходять через рахунок 48 «Цільове фінансування та цільові надходження». За такого варіанту навіть курсові різниці, проценти банку на залишок коштів на рахунку, дохід від оренди тощо – цільові. Тоді у неприбуткової організації майже завжди фінрезультат нульовий, бо доходи = витратам (адже дохід від цільового фінансування визнається одночасно з понесеними витратами);
- варіант 2 – цільове фінансування – це лише те фінансування, ціль витрачання якого обумовлена з його надавачем (під конкретну програму, чи на статутні цілі, проекти). Ця ціль може бути як конкретною (наприклад, на діагностику та лікування песика Балу) так і загальною (скажімо, на здійснення статутної діяльності, надання благодійної допомоги нужденним). За такого прочитання, проценти, орендна плата, дохід від продажу основного засобу – не будуть цільовими, бо ні банк, ні орендар, ні покупець активу не обумовлюють, на що їх може витрачати неприбутківець. А курсові різниці узагалі й не є «фінансуванням». За такого погляду на цільове фінансування доходи не завжди будуть дорівнювати витратам. За такого підходу нецільове фінансування (надходження) – це грошові кошти, активи, які неприбуткова організація отримує без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених цілей та умов їх витрачання. Звісно витратяться на цілі, обумовлені статутом. Але це впливатиме на момент визнання доходу – за нецільовим фінансуванням діють загальні правила.
Тож варто в обліковій політиці прописати, як підприємство трактує поняття «цільове фінансування».
Детально про облік цільового фінансування читайте в статті «Цільове фінансування та цільові надходження в НПО».
- Облік гуманітарної допомоги. Порядок отримання та використання гуманітарної допомоги регулює Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 р. № 1192-XIV (далі – Закон № 1192). Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги встановлено наказом Мінфіну від 14.12.1999 р. № 298. Отримуючи активи та передаючи їх як гуманітарну допомогу організація ні доходів, ні витрат не фіксує. Відображає «транзитом» через рахунок 48. А ось якщо організація є набувачем гуманітарної допомоги (простіше кажучи, вона не розподіляє, а залишає собі на законних підставах як набувач), тоді доходи виникатимуть – див. згаданий Наказ № 298. Важливо: згідно ч. 4 ст. 11 Закону № 1192 бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юрособами) у порядку, встановленому Мінфіном (тобто у порядку, прописаному його наказом № 298). У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Застереження: благодійні організації, будьте уважні, аби ненароком не завищити доходи, пропускаючи через них гуманітарну допомогу, яка не мала б там опинитися, адже тим самим можете завищити планку 20% адмінвитрат від загальної суми доходу. Нагадаємо, саме для благодійних організацій Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI встановлює ліміт адмінвитрат не більше 20% доходу за поточний рік (ч. 3 ст. 16).
Детально про облік гуманітарної допомоги читайте в статті «Гуманітарна допомога у воєнний час: вимоги до оформлення та звітування, бухоблік та податкові пільги».
- Можливість не формувати резерви та забезпечення, а також оцінювати основні засоби без зменшення / відновлення корисності та переоцінки. Таке право стосується усіх непідприємницьких товариств – за п. 7 та пп. 2 п. 2 НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Якщо у двох словах: можна не створювати резерв сумнівних боргів, забезпечення на оплату відпусток та інші резерви та забезпечення. Звісно, якщо ви бажаєте скористатися такими спрощеннями, про це потрібно прямо зазначити в обліковій політиці. Бо це саме вибір, а не «опція за замовчуванням». Але тут є одна «заковика». Ці спрощення для мікропідприємств та непідприємницьких товариств. Тому, якщо ваша організація – мікро у розумінні ст. 2 Закону № 996, ви однозначно маєте право на таке спрощення. А ось якщо малі, середні, тоді тут потрібно з’ясовувати питання: «чи є неприбуткові організації непідприємницькими товариствами», бо саме для останніх передбачено такі спрощення. Переконані, що так. Адже за ст. 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. За науково-практичним коментарем до ст. 85 ЦКУ до непідприємницьких товариств належать юридичні особи, що відповідно до закону не мають на меті отримання прибутку. При цьому прибуток вони отримувати можуть, але цей прибуток не підлягає розподілу між його учасниками, а має спрямовуватися на фінансування діяльності цієї юрособи. Критерієм розмежування виступає не можливість отримання чи неотримання прибутку, а можливість його подальшого розподілу між учасниками такого товариства. Для прикладу, у профільному для ОСББ Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 11.2001 р. № 2866-III (ст. 4) чітко сказано, що таке об’єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Ще приклад, за ч. 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р.
№ 4572-VI громадське об’єднання зі статусом юрособи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Тобто неприбуткові організації та установи входять в поняття непідприємницьких товариств.
Однак тут не все так просто. Річ у тім, що Мін’юст не ставить знак рівності між цими поняттями (роз’яснення Мін’юсту від 30.01.2020 р. № 4595/45298-33-19/8.1.6).
Тай в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 звучало: «поняття «комерційні підприємства» та «некомерційні підприємства» не є тотожними поняттям «підприємницькі товариства» та «непідприємницькі товариства»». Та як бачимо й порівнювалися інші терміни.
У бухобліку суть превалює над формою, тому неприбуткові організації варто сприймати як непідприємницькі товариства. Однак податківці доволі часто не ототожнюють ці поняття. Лише відповідь Мінфіну на це запитання може вирішити термінологічну дилему. До нього можна звернутися із запитом щодо цього.
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 1” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Галина МОРОЗОВСЬКА,
консультант з питань оподаткування та обліку,
партнер Агентства з МСФЗ з національного обліку та звітності
