Публикуется на языке оригинала
Списання дебіторської заборгованості
Списання дебіторської заборгованості нерезидента в бухгалтерському та податковому обліку не відрізняється від списання дебіторської заборгованості резидента України. Зараз поговоримо лише про особливості, що пов’язанні саме з нерезидентським статусом такого боржника.
1) Визначення строку позовної давності. Такий строк згідно зі статтею 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів для країн учасниць становить чотири роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня випадків, передбачених статтями 10, 11 та 12 Конвенції. Перерва та продовження строку позовної давності регулюються статтями 13 – 21 Конвенції. Отже, до визначення строку позовної давності у кожному конкретному випадку слід підходити дуже уважно з урахуванням всіх обставин.
2) Курсові різниці. Якщо нерезидент заборгував грошові кошти резиденту-експортеру (зокрема, оплату за раніше експортований товар), така його заборгованість є монетарною статтею балансу. А отже, за нею весь час протягом існування його заборгованості розраховуються курсові різниці – на кожну дату балансу. При цьому курсова різниця розраховується також на дату списання такої заборгованості – на дату господарської операції. Це регулюється п. 8 П(С)БО 21.
3) Якщо резидент-імпортер перерахував аванс нерезиденту, то така заборгованість є немонетарною, тому що вона повинна бути погашена шляхом постачання товарів, що не передбачає надходження грошових коштів у валюті. Однак, якщо в подальшому нерезидент не здійснив постачання товару, та резидент подає позов про повернення такої передоплати у грошовій формі – така заборгованість перекваліфіковується в монетарну і відповідно за нею з моменту такої перекваліфікації починають розраховуватись курсові різниці також відповідно до п. 8 П(С)БО 21.
<…>
Источник: Дебет-Кредит – не забудьте оформить подписку на любимое издание!
Чтобы БЕСПЛАТНО получить доступ к полному тексту статьи заполните, пожалуйста, заявку: