Автор: Олександр Б., Юридичний Інтернет-ресурс “Протокол”, (ВС/КГС, справа № 908/1027/17, від 23.05.2018 р.).
Фабула судового акта: Позивач у справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників цього ТОВ, обґрунтовуючи свої вимоги наступними обставинами, – позивач був учасником ТОВ з часткою у розмірі 12,25% статутного капіталу товариства станом на дату прийняття зборами учасників товариства рішення від 23.03.2016 р. про виплату дивідендів у розмірі 700 тис. грн. Оскільки відповідачем зобов’язання щодо виплати дивідендів не було виконано, він звертався до відповідача з листами про їх виплату. Листом від 08.07.2016 р. відповідачем було відмовлено у виплаті дивідендів з посиланням на те, що у позивача відсутнє право на отримання дивідендів, оскільки 27.05.2016 р. зборами учасників прийнято рішення, яким скасовано рішення від 23.03.2016 р. в частині виплати учасникам дивідендів.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено, що стало підставою для касаційної скарги відповідача, в який він наполягає, що на дату прийняття загальними зборами рішення позивач вже не був учасником товариства, а тому не мав права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління товариства.
Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог обґрунтованим, оскільки позивачем було доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.
Мотивуючи свої рішення, ВС/КГС зазначив, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) учасником передбачено ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» і з цього питання було прийнято рішення загальними зборами відповідача, які оформленні протоколом, і за які, в тому числі, голосував і позивач як учасник цього товариства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про господарські товариства» прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обовязок сплатити учаснику товариства відповідну суму коштів у строк, визначений статутом чи загальними зборами.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обовязковий характер для субєктів цих відносин.
Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином скасування загальними зборами товариства попереднього рішення про виплату учаснику товариства дивідендів після його виходу і втрати ним права голосу на загальних зборах є порушенням його законних очікувань щодо ефективного здійснення свого «права власності» (що є несправедливим) та призводить до зловживання іншими учасниками товариства своїми правами на прийняття рішення щодо прав учасника, який вийшов, без врахування його голосу (що є нерозумним та несправедливим). З урахуванням наведеного розумним та справедливим є те, що учасники товариства не можуть скасувати попереднє рішення про виплату дивідендів учаснику, який вийшов зі складу учасників товариства і щодо якого прийнято рішення про виплату йому дивідендів.
ВС/КГС також послався на правові висновки, що містяться у рішеннях ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України», відповідно до яких невиплата товариством дивідендів учаснику прирівнюється до порушення його права на мирне володіння майном.
Джерело: Бухгалтер 911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!