Про юридичну сторону відступлення права вимоги, зокрема, про її відмінність від факторингу, ми розповідали у матеріалі «Відступлення права вимоги: правові аспекти».
Але як у бухобліку відобразити відступлення права вимоги? Чим є дебіторка, яка відступається, у розумінні бухобліку? Як виглядатиме відступлення права вимоги мовою проводок?
Дебіторська заборгованість як фінансовий актив
За договорами відступлення права вимоги здебільшого відступають «грошову» дебіторську заборгованість. Така заборгованість у бухгалтерському обліку кваліфікується як фінансовий актив.
Згідно з п. 4 П(С)БО 13 фінансові активи включають «контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства». А в п. 6 П(С)БО 13дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу, безпосередньо зазначена у складі фінансових активів.
Нагадаємо
За визначенням із п. 4 П(С)БО 13 дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу, — дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.
У П(С)БО 13 не деталізовано, що саме належить до дебіторської заборгованості, призначеної для перепродажу. Тому відповідь на це питання доводиться шукати у МСФЗ як спорідненій концептуальній основі підготовки фінансової звітності.
З додатка А до МСФЗ 9 випливає, що фінансові активи класифікуються як утримувані для продажу («утримувані для торгівлі»), якщо вони:
(а) купуються або приймаються головним чином для продажу або зворотного викупу в короткостроковій перспективі;
(б) за первинного визнання входять до складу портфеля ідентифікованих фінансових інструментів, управління якими здійснюється разом і щодо яких існують докази нещодавнього здійснення операцій з одержання прибутку в короткостроковій перспективі;
або
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: