Вкладаючись у будь-яку справу, завжди чекаєш отримати від цього прибуток, або, іншими словами, дивіденди. Виплата цих дивідендів і буде найпрозорішим способом отримати частину прибутку від своїх вкладень. Що розуміти під дивідендами для цілей оподаткування, які загальні правила виплати таких дивідендів і від чого залежить їх розмір? Як відображати дивіденди в прибутковій декларації? Усе це ми розглянемо тут. А розпочнемо з виплати класичних дивідендів юрособі-резиденту.
Дивіденди — це…
Розпочнемо з класичного визначення дивідендів. Це платіж, що здійснюється юрособою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів або інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п.п. 14.1.49 ПКУ). Практично аналогічне визначення застосовується в бухоблікових цілях (п. 4 НП(С)БО 15). Звідси висновок: виплата дивідендів, у її класичному розумінні, не залежить від наявності та розміру прибутку, визначеного за податковими правилами. Головною умовою виплати класичних дивідендів є наявність у підприємства бухгалтерського прибутку. А отже, виплатити їх за період, у якому не було бухприбутку, не вийде.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: