У податково-прибутковому обліку мінімально допустимі строки амортизації визначаються за групами основних засобів (необоротних активів).
При цьому в бухгалтерському обліку згідно з МСБО 16 «Основні засоби» (для платників податку, які ведуть бухгалтерський облік відповідно до МСФЗ) строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб’єкта господарювання.
Тож якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта чи окремого компонента основних засобів) менше, ніж мінімально допустимі строки амортизації, установлені в податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта обкладення податком на прибуток використовуються строки, установлені пп. 138.3.3 ПКУ.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта чи окремого компонента основних засобів) у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, установлені в бухгалтерському обліку.
ІПК ДФСУ від 04.08.2017 р./№ 1492/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!