Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, а також продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів. Це сприятиме подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції.

Інфляція впродовж останніх місяців стабілізувалася, хоча й залишається на високому рівні

За підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%. Водночас упродовж останніх трьох місяців показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався. Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору росії. Стримували інфляцію й незмінні тарифи на житлово-комунальні послуги, фіксований курс гривні та налагодження логістики. Заходи Національного банку, зокрема запровадження депозитних інструментів для хеджування валютного ризику, а також обмежений розмір монетизації бюджету сприяли стабілізації ситуації на готівковому валютному ринку наприкінці 2022 року.

Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Крім того, витрати бізнесу й надалі зростали внаслідок енергетичного терору росії. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними.

Інфляція поступово знижуватиметься та залишатиметься керованою завдяки заходам Національного банку та уряду, а також підтримці міжнародних партнерів

Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії. Отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії Національного банку та уряду з активізації ринку внутрішніх боргових залучень дадуть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок.

У наступні роки інфляція сповільнюватиметься швидше завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв. Національний банк очікує, що вона зменшиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році. Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів.

Відновлення економіки перервалося внаслідок російських терактів проти енергетичної інфраструктури. У міру зниження безпекових ризиків Україна повернеться до стійкого економічного зростання в 2024-2025 роках

Унаслідок енергетичного терору з боку росії спад ВВП України в IV кварталі 2022 року поглибився (до 35% у річному вимірі). Підприємства торгівлі та сектору послуг доволі швидко адаптувалися до відключень електроенергії. Обмеженим був вплив і на аграрний сектор. Натомість значних втрат випуску зазнала промисловість, зокрема металургія. Водночас завдяки кращим результатам ІІІ кварталу та швидкій адаптації частини бізнесу й населення до нових умов оцінку падіння реального ВВП у 2022 році поліпшено до 30,3%.

Національний банк очікує незначного зростання реального ВВП у 2023 році – на 0,3%. Погіршення прогнозу порівняно із жовтневими оцінками зумовлене насамперед наслідками енергетичного терору, а також переглядом основного припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків. Останнє матиме наслідком відтермінування повноцінного розблокування портів, що стримуватиме потенціал відновлення експорту. Крім того, унаслідок накопичення проблем, пов’язаних із проведенням посівної та збиральної кампаній в умовах війни, меншими, за оцінками Національного банку, будуть і врожаї цього року. Водночас у прогнозі припускається, що протягом 2023 року вдасться уникнути значних додаткових руйнувань енергетичної інфраструктури, а бізнес і влада вживатимуть ефективних заходів для нівелювання наслідків уже зруйнованих потужностей.

Зниження безпекових ризиків разом із поновленням повноцінної роботи портів, збільшенням врожаїв, поступовим відновленням виробничих потужностей, налагодженням логістики та пожвавленням внутрішнього попиту, у тому числі завдяки поверненню вимушених мігрантів, сприятимуть зростанню економіки у 2024–2025 роках. Вагому роль надалі відіграватиме також м’яка фіскальна політика. Завдяки всім цим чинникам у 2024 році реальний ВВП України зросте на 4,1%, а в 2025 році економічне зростання прискориться до 6,4%.

Обмежені можливості експорту, значна кількість вимушених мігрантів за кордоном та значні потреби економіки в імпорті для відбудови визначатимуть високий рівень дефіциту поточного рахунку в наступні роки

Упродовж останніх місяців експорт українських товарів залишався стійким, попри масовані ракетні атаки та перешкоджання роботі зернового коридору з боку росії. Натомість імпорт порівняно з попередніми періодами значно виріс через потребу закуповувати альтернативні джерела енергії та паливо внаслідок енергетичного терору. Це призвело до збільшення від’ємного сальдо торговельного балансу. Дефіцит торгівлі компенсувався за рахунок надходження офіційного фінансування, у тому числі грантів, та стабільних грошових переказів від трудових мігрантів. У результаті сальдо поточного рахунку за підсумками 2022 року зведено з профіцитом.

У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку. По-перше, стрімко розшириться дефіцит торгівлі товарами. Експорт зменшиться через гірші врожаї та дефіцит електроенергії, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії і товари, що забезпечують енергоавтономність. По-друге, вищими, ніж очікувалося, будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. Із 2024 року експорт збільшуватиметься, а українці активніше повертатимуться з-за кордону. Проте значні потреби в імпорті для відбудови країни зумовлюватимуть збереження дефіциту поточного рахунку.

У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку. По-перше, стрімко розшириться дефіцит торгівлі товарами. Експорт зменшиться через гірші врожаї та дефіцит електроенергії, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії і товари, що забезпечують енергоавтономність. По-друге, вищими, ніж очікувалося, будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. Із 2024 року експорт збільшуватиметься, а українці активніше повертатимуться з-за кордону. Проте значні потреби в імпорті для відбудови країни зумовлюватимуть збереження дефіциту поточного рахунку.

Надходження міжнародної підтримки та співпраця з МВФ дадуть змогу профінансувати значний дефіцит бюджету, а також підтримати міжнародні резерви на достатньому рівні

У 2022 році Україна отримала понад 32 млрд дол. США міжнародної допомоги, з яких більше 14 млрд дол. США становили гранти. Завдяки цьому вдалося профінансувати більшу частину дефіциту зведеного бюджету (понад 27% ВВП без урахування грантів), а також наростити міжнародні резерви до 28,5 млрд дол. США на кінець року. Поточний рівень резервів є достатнім для забезпечення стійкості валютного ринку.

З огляду на вже анонсовані обсяги міжнародної допомоги та прогрес у перемовинах з МВФ загальний обсяг офіційного фінансування у 2023 році може перевищити 38 млрд дол. США. Це дасть змогу уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту у 2023 році та підтримати міжнародні резерви на достатньому рівні, навіть в умовах довшого збереження високих безпекових ризиків. Очікується, що на кінець 2023 року міжнародні резерви становитимуть близько 27 млрд дол. США й надалі зростатимуть.

Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із початку 2024 року. Основними ризиками залишаються триваліший термін повномасштабної воєнної агресії росії, а також подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури

Національний банк переглянув ключове припущення прогнозу щодо безпекової ситуації з огляду на інтенсифікацію бойових дій та посилення терактів проти критичної інфраструктури. Базовий сценарій нового макропрогнозу передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків з початку наступного року. Відповідно відтерміновано у часі й повноцінне розблокування морських портів та зниження премії за ризик України. Інтенсифікація війни та вищий, ніж передбачається, дефіцит електроенергії внаслідок терактів росії, можуть суттєвіше обмежити економічну активність і посилити інфляційний тиск.

Актуальними для прогнозу є й інші ризики, реалізація яких також може призвести до перегляду ключових макроекономічних показників. Зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних потреб і формування значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері з огляду на непередбачуваний характер війни;
• відтермінування повернення значної частини громадян в Україну та потенційна додаткова міграція за кордон, що обмежуватиме споживчий попит, а в тривалій перспективі загрожуватиме загостренням структурних проблем на ринку праці та зниженням економічного потенціалу;
• неритмічність надходження зовнішнього фінансування;
• ускладнення роботи зернового коридору, навіть попри послаблення цього ризику впродовж останніх місяців.

Натомість швидка реалізація плану відновлення України з відповідним надходженням офіційного та приватного фінансування відбудови може суттєво пришвидшити економічне зростання.

З метою повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження, а також підтримання курсової та макрофінансової стабільності в умовах високого рівня невизначеності Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 25%

Водночас Національний банк додатково підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків, як і анонсувалося в грудні. Так, з 11 лютого на 5 в. п. збільшуються нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій. Зокрема, з 5% до 10% – у національній валюті та з 15% до 20% – в іноземній валюті.

Додатково з 11 березня будуть підвищені на 10 в. п. нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах. Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП.

Національний банк очікує, що ці заходи сприятимуть зниженню профіциту ліквідності в банківській системи. Це, зі свого боку, спонукатиме банки до активнішої конкуренції за строкові кошти вкладників і відповідно сприятиме підвищенню ставок за гривневими активами та зростанню частки строкових депозитів. У результаті посилиться стійкість валютного ринку до ситуативних чинників, а Національний банк зможе в перспективі перейти до пом’якшення адміністративних обмежень для бізнесу та населення.

Оновлений прогноз передбачає збереження облікової ставки на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року. Національний банк готовий за потреби застосовувати подальші заходи для уникнення емісійного фінансування дефіциту бюджету, підвищення привабливості гривневих активів, посилення стійкості валютного ринку та формування належних передумов для пом’якшення адміністративних обмежень

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 02 лютого 2023 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 06 лютого 2023 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 16 березня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!