Для отримання дивідендів необхідно володіти корпоративними правами у статутному капіталі (СК) юрособи. При цьому у  юрособи має бути прибуток, який може розподілятися між власниками корпоративних прав як дивіденди згідно із законом та установчими документами. Розглянемо практичні аспекти виплати дивідендів учасникам ТОВ фізособам – резидентам України в грошовій формі, а також питання оподаткування і бухобліку операцій з нарахування та виплати дивідендів.

Основні правила виплати дивідендів

Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) згідно з часткою їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 НП(С)БО 15).

Рішення про виплату дивідендів приймає вищий орган товариства – загальні збори учасників (п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275, далі – Закон № 2275). Власники на зборах затверджують фінансову звітність підприємства і напрями використання прибутку. У ТОВ або в товаристві з додатковою відповідальністю з одним учасником рішення про виплату дивідендів приймається таким учасником (власником) одноосібно. Рішення складається в довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів та інформації про виплачувані дивіденди, і підписується учасником.

Сума чистого прибутку за звітний період, яка може бути спрямована на виплату дивідендів  відображається:

• для середніх і великих підприємств – у рядку 2350 «Чистий прибуток» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;
• для малих підприємств – у рядку 2350 «Чистий прибуток (збиток)» форми № 2-м «Звіт про фінансові результати» Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (за наявності додатного значення);
• для мікропідприємств – у рядку 2350 «Чистий прибуток (збиток)» форми № 2-мс «Звіт про фінансові результати» Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (за наявності додатного значення).

Яким документом оформляється рішення про виплату дивідендів

Рішення про виплату дивідендів оформляється протоколом загальних зборів власників. У протоколі зазначається: сума прибутку, яка спрямовується на виплату дивідендів; період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал); розмір дивідендів, форма і строки їх виплати.

Якщо учасник один, то документом є рішенням учасника (власника).

Далі  видається наказ (розпорядження) про виплату дивідендів, на підставі якого бухгалтер нараховує дивіденди.

Під час війни учасники ТОВ не мають можливості виплатити дивіденди. Чи мають вони право прийняти рішення про невиплату дивідендів за звітний період?

Так. Виплата дивідендів – це право, а не обов’язок юрособи. Загальні збори можуть прийняти рішення про використання прибутку не для виплати дивідендів, а для інших цілей, наприклад для збільшення статутного капіталу (ст. 17 Закону № 2275).

Заборони на виплату дивідендів

Забороняється виплачувати дивіденди (ст. 27 Закону № 2275):

• якщо товариство не розрахувалося з учасниками у зв’язку з їх виходом із товариства або з правонаступниками учасників товариства;
• якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо після прийняття рішення про виплату дивідендів;
• в інших випадках, передбачених статутом ТОВ.

Також не можна виплачувати дивіденди учасникові товариства, який не зробив (зробив частково) свій внесок до СК.

Чи можна виплатити дивіденди, якщо в поточному році отримано збиток, але за минулі роки у підприємства був прибуток?

Джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток. Якщо підприємство за результатами минулого року отримало чистий прибуток, воно має право виплатити дивіденди, незважаючи на результати госпдіяльності за поточний та інші звітні періоди. Податківці не проти такого підходу (ІПК ОВПП ДФС від 15.06.2017 р. № 644/ІПК/28-10-01-03-11).

Періодичність виплати дивідендів

Періодичність виплати може бути будь-якою, на розсуд самих учасників. Період, за який виплачуються дивіденди, має бути кратний кварталу, якщо інше не передбачено статутом (ч. 3 ст. 26 Закону № 2275). Тому бажано закріпити періодичність у статуті. Можна передбачити навіть щомісячну виплату дивідендів. В такому разі підприємству для визначення чистого прибутку потрібно буде складати фінзвітність кожного місяця.

Строки  виплати дивідендів

Виплатити дивіденди необхідно протягом 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 4 ст. 26 Закону № 2275). Але учасники ТОВ мають право збільшити або зменшити цей строк. Таке рішення може бути закріплене у статуті або ж у протоколі загальних зборів учасників.

Чи передбачено відповідальність, якщо дивіденди нарахували, але не виплатили?

Ні, відповідальності не передбачено. Водночас, якщо дивіденди не виплачені в передбачений протоколом строк, то з наступного дня після дати, зазначеної в протоколі, починає перебіг строк позовної давності (3 роки) за заборгованістю перед власниками (ст. 257, ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Завважте: протягом строку позовної давності власники можуть звернутися до суду для стягнення заборгованості за дивідендами. І підприємство зобов’язано сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

Чи можна виплатити дивіденди натурою?

Дивіденди в ТОВ повинні виплачуватися у грошовій формі, якщо рішенням загальних зборів учасників не передбачено інше (ч. 2 ст. 26 Закону № 2275). Отже, можливість виплати дивідендів у натуральній формі можна закріпити у статуті або в протоколі загальних зборів учасників за умови їх одностайної згоди.

На практиці виплату у негрошовій формі оформлюють так:

• здійснюють нарахування дивідендів – у грошовій формі;
• укладають договір купівлі-продажу товарів, необоротних активів тощо;
• проводять залік зустрічних однорідних вимог (ст.601 ЦКУ).

Зверніть увагу! Платники ЄП не мають права виплачувати дивіденди у негрошовій формі на підставі п. 291.6 ПКУ.

Готівкові обмеження

У разі виплати дивідендів готівкою слід пам’ятати, що СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами із фізособами – у розмірі до 50000 грн включно (п. 6 Положення № 148). До ліміту для готівкових розрахунків включається загальна сума платежів з фізособою за день: як отриманих від неї, так і виплачених їй. Це обмеження поширюється на виплату дивідендів (ЗІР, кат. 109.13).

Оподаткування дивідендів, виплачених в грошовій формі

Підприємство, яке нараховує дивіденди (тобто доходи) учаснику – фізособі, є податковим агентом, а значить зобов’язане утримувати з такого доходу і сплачувати до бюджету ПДФО (пп. 170.5.1 ПКУ). Дивіденди обкладаються ПДФО при їх нарахуванні, а не при виплаті (пп. 170.5.4 ПК).

Ставки ПДФО при виплаті дивідендів фізособам

Ставка ПДФО при виплаті дивідендів фізособі залежить від того, на якій системі оподаткування перебуває підприємство – емітент корпоративних прав. Так, ставка ПДФО становить:

• 5% – якщо емітент є платником податку на прибуток (крім дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування (ІСІ) – пп. 167.5.1 ПКУ;
• 9% – якщо емітент є платником єдиного податку, нерезидентом або ІСІ (пп. 167.5.2 ПКУ).

Винятком є дивіденди, нараховані на корпоративні права, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату дивідендів у фіксованому розмірі або в більшій сумі, ніж будь-яка інша частка цього емітента. Така виплата прирівнюються в цілях обкладення ПДФО до зарплати й обкладається за ставкою 18% (пп. 170.5.3 ПКУ).

Строки сплати ПДФО з дивідендів

Відповідно до п. 168.1 ПКУ, якщо дивіденди:

• перераховуються на картковий рахунок отримувача – то податок перераховується до бюджету в день виплати дивідендів (пп. 168.1.2 ПКУ);
• виплачуються готівкою з каси – ПДФО сплачується протягом трьох банківських днів, що настають за днем виплати дивідендів (пп. 168.1.4 ПКУ);
• нараховані, але не виплачені учасникові – ПДФО сплачується протягом 30 календарних днів після закінчення місяця, у якому такі дивіденди були нараховані (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Військовий збір

Дивіденди – пасивні доході, які включаються до загального місячного оподатковуваного доходу фізособи і обкладається ВЗ за ставкою 1,5% (п. 163.1, пп. 164.2.8, пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). ВЗ сплачується до бюджету одночасно з ПДФО.

ЄСВ

Дивіденди не обкладаються ЄСВ оскільки входять до переліку виплат, на які ЄСВ не нараховується (п. 14 розд. ІІ Переліку, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170) При цьому доходи у вигляді дивідендів не будуть базою для нарахування ЄСВ – як для працівників підприємства, так і для учасників товариства, які не є працівниками цього підприємства.

Податок на прибуток

Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізособам емітент не розраховує і не сплачує (пп. 57.1¹.3 ПКУ).

Як оподатковуються дивіденди, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу?

Такі реінвестовані дивіденди:

• не обкладаються ПДФО за умови, що нарахування таких дивідендів не змінює розмір часток учасників у СК (пп. 165.1.18 ПКУ). У результаті цієї операції СК емітента збільшується на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;
• обкладаються ВЗ на загальних підставах за ставкою 1,5% (ЗІР, кат.132.02).

Важливо! В результаті утримання із суми реінвестованих дивідендів ВЗ, СК буде збільшений на нараховану суму дивідендів за мінусом військового збору. Тобто по факту на збільшення СК спрямовується не повна сума дивідендів, а їх частина. Відтак умова пп. 165.1.18 ПКУ, необхідна для ненарахування ПДФО, дотримуватися не буде. Щоб уникнути цього, учаснику доведеться внести суму ВЗ на рахунок підприємства (тобто ВЗ буде сплачений за рахунок учасника). Якщо учасники є працівниками підприємства, то суму ВЗ з дивідендів, можна утримати з їх зарплати. У такому разі СК буде поповнений на всю суму нарахованих дивідендів і ПДФО утримуватись не буде.

Відображення дивідендів в додатку 4ДФ

Суму дивідендів, ПДФО і ВЗ податковий агент повинен відобразити в Додатку 4ДФ до об’єднаної звітності.

Суми дивідендів з ознакою доходу «109» (крім реінвестованих дивідендів і дивідендів, які вважаються зарплатою) відображаються:

• у графі 3а – у періоді їх нарахування;
• графі 3 – у періоді виплати.

Сума утриманого з дивідендів ПДФО відображається:

• у графі 4а – у періоді нарахування дивідендів;
• графі 4 – у періоді сплати податку.

Якщо нарахування дивідендів та утримання ПДФО відбулося в одному кварталі, а виплата дивідендів – в іншому, то графа 3 заповнюється в тому кварталі, у якому відбулася виплата. Водночас графи 3а, 4а та 4 повинні бути заповнені в тому кварталі, у якому фактично був нарахований дохід у вигляді дивідендів, а також утриманий і перерахований ПДФО.

Дивіденди, які реінвестують в СК підприємства і не обкладають ПДФО, відображають у Додатку 4ДФ з ознакою доходу «142» у графах 3а та 3. При цьому інформація про ПДФО (графи 4а та 4) не наводиться.

Інформація про «зарплатні» дивіденди відображається у Додатку 4ДФ з кодом «101».

Бухоблік дивідендів

Приклад. ТОВ на загальній системі оподаткування у березні 2023 року прийняло рішення про нарахування дивідендів за 2022 рік учасникам-фізособам А та Б у сумі 1 200 000 грн. Частка учасників А та Б у статутному капіталі ТОВ становить 20% та 80% відповідно. При цьому 60% дивідендів (720 000 грн) вирішено спрямувати на збільшення статутного капіталу (частки учасників не змінюються), решту (480 000 грн) – виплатити грошима. Дивіденди виплачуються в квітні 2023 року.

Таблиця

Бухгалтерський облік виплати дивідендів

Автор:

Ольга ЦЕЛУЙКО,

податковий і фінансовий консультант