Ми всі пам’ятаємо загальновідому фразу: “Наши люди в булочную на такси не ездят!”. Проте зручність таксі ніхто не заперечує. Але коли мова заходить про необхідність відшкодування підзвітній особі згідно з авансовим звітом готівкових коштів, витрачених на оплату послуг таксі, у бухгалтера виникає безліч запитань. І найголовніше з них: який саме документ відповідно до вимог чинного законодавства підтверджує факт витрачання готівки в цьому разі? Тож у цій статті спробуємо разом знайти відповідь.

Розрахунковий документ

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі під час надання послуг у сфері послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуги через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахунковий документ – документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (п. 1.2 Положення № 637).

Сідаємо у таксі

Під час посадки пасажира в автомобіль водій таксі зобов’язаний включити лічильник таксометра. І саме тут починається законодавче непорозуміння. Існує два визначення, що таке таксометр та для чого він потрібен.

Таксометр – прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи автомобіля-таксі, визначених законодавством (ст. 1 Закону про транспорт).

Електронний таксометр – реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону про РРО).

Отже, право перевозити пасажирів мають таксі, які обладнані таксометрами. Але за визначенням в одному законі таксометри – це не РРО, за визначенням в іншому – РРО. Розглянемо варіант, коли таксі обладнано таксометром, який не є РРО.

Варіант 1: чек

Згідно з п. 1.2 Інструкції № 320 власник автомобіля, який бажає займатися перевезенням пасажирів, повинен мати автомобіль, обладнаний відповідно до Правил № 176, а також мати бланки чеків та змінних звітів встановленого зразка. Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 320 водій зобов’язаний виписати чек оплати за проїзд в таксі за формою, наведеною в додатку 1.

Зазначений чек прирівнюється до документів суворої звітності та видається водієм кожному пасажиру під час розрахунку за транспортну послугу. Чек виписується у двох примірниках під копіювальний папір: перший примірник видається пасажирові, а другий – залишається у водія. Бланки чеків мають бути зброшурованими у вигляді чекової книжки із зазначенням серії та номера чека за порядком і виконаними друкарським способом.

До чека водій вносить реєстраційний номер таксометра, заводський номер таксометра, державний номер автомобіля, ідентифікаційний номер власника, назву підприємства чи прізвище власника у графі “Перевізник”, тарифи, вартість проїзду за таксометром, дату та час на момент закінчення проїзду (п. 3.1 Інструкції № 320).

Здається, все зрозуміло: віддаємо гроші, а натомість отримуємо чек.

Варіант 2: фіскальний чек

Відповідно до Постанови № 189 електронні таксометри були впроваджені для легкових таксі в обласних центрах, м. Київ, містах обласного значення, районних центрах з IV кварталу 1998 р., в інших населених пунктах – з I кварталу 1999 року.

На сьогодні є чинним Рішення № 3, відповідно до п. 13 якого в режимі реєстрації таксометр має забезпечувати можливість: друкування чеків встановленої форми, які додатково містять державний реєстраційний номер транспортного засобу, тариф (тарифи) за послуги та код водія. Таксометр має забезпечувати автоматичне друкування чека після переключення таксометра з робочої позиції “ЗАЙНЯТО” в робочу позицію “ВІЛЬНО”.

Інструкцію № 320 прийнято у 1998 році, вона жодного разу (!) не зазнавала змін і відповідно до неї наразі слід надавати покупцю послуг таксі виписаний вручну чек.

Позиція податківців

Останній раз чітку позицію податківців стосовно розрахунків за послуги таксі було викладено в листі Міндоходів від 23.12.2013 р. № 18006/6/99-99-22-01-03-15, в якому з посиланням на чинну на той момент редакцію п. 296.10 НКУ та на ст. ст. 9 і 10 Закону про РРО було зроблено такий висновок: усі суб’єкти господарювання, за винятком платників єдиного податку, повинні використовувати РРО (але не електронні таксометри!) під час розрахунків за послуги таксі.

З 2013 року офіційних роз’яснень ДФСУ з приводу надання розрахункових документів під час розрахунків за послуги таксі не було. З 2013 року редакція п. 296.10 ПКУ змінювалась декілька разів. На дату написання цієї статті п. 296.10 ПКУ передбачає обов’язкове застосування РРО платниками єдиного податку в разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Тобто, на думку автора, у разі якщо платник єдиного податку не перевищив 1 млн. грн доходу, то під час надання послуг таксі він може не використовувати РРО, а значить і надати фіскальний чек як розрахунковий документ не може. А отже, має надати чек, складений вручну.

Якщо ж платник єдиного податку перевищив обсяг доходу в 1 млн. грн, він зобов’язаний використовувати РРО та надавати фіскальний чек під час розрахунків.

Водночас, на думку податківців, суб’єкти господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі під час розрахунків з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (див. роз’яснення з розділу 109.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).

Резюме статті

1. На сьогодні одночасно є чинними два нормативні документи. Згідно з Інструкцією № 320пасажирам в обов’язковому порядку видаються чеки, заповнені вручну. Відповідно до Рішення № 3– чеки, роздруковані таксометром, який одночасно є РРО.
2. Єдинники, які не досягли 1 млн. грн доходу, мають право не реєструвати РРО, а використовувати таксометри виключно для інформації пасажира про вартість перевезення та відстань. Підтвердним документом у такому разі буде чек оплати на проїзд таксі.
3. Для платників – фізичних осіб на загальній системі існує потреба реєструвати РРО та надавати під час розрахунків за послуги таксі фіскальний чек.
4. Фактично до авансових звітів додаються на підтвердження проїзду в таксі будь-які документи: квитанції за формою ПО-Д2, нефіскальні чеки, товарні чеки, квитанції тощо. А бухгалтеру потрібно, дотримуючись вимог законодавства, визначати відшкодовані кошти за переліченими вище документами додатковим благом працівника.

Наталія Салова,

податковий консультант, сертифікований аудитор, IAB, САР

1. ПКУ– Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Закон про РРО– Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
3. Закон про транспорт– Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 р. № 2344-III.
4. Положення № 637– Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637.
5. Наказ № 547– наказ Мінфіну “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” від 14.06.2016 р. № 547.
6. Постанова № 189– постанова Кабінету Міністрів України “Про уточнення термінів впровадження електронних засобів контролю” від 18.02.98 р. № 189.
7. Інструкція № 320– Інструкція про застосування електронних таксометрів, які внесені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем, при розрахунках за послуги таксі та видачі пасажирам чеків, затверджена наказом Мінтрансу від 13.08.98 р. № 320.
8. Правила № 176– Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабміну від 18.02.97 р. № 176.
9. Рішення № 3– рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом “Щодо затвердження технічних вимог до електронних таксометрів” від 17.05.2004 р. № 3.

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!