У ВРУ зареєстровано законопроект № 10381 від 28.12.2023 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків та зборів, а також уточнення окремих положень податкового законодавства.

Проект закону розроблено з метою приведення у відповідність між собою та узгодження норм податкового законодавства зі змінами в окремих нормативно-правових актах, а також врахування позитивної (на користь платника податків) судової практики.

Зокрема, привертає увагу питання, яке стосується значної кількості платників податків (особливо фізичних осіб), щодо обґрунтованості застосування штрафів через помилкове зазначення у платіжних документах на сплату узгоджених податкових зобов’язань неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів. Виправданість застосування штрафів є сумнівною у випадку, коли сплата зобов’язань здійснюється своєчасно, однак кошти надходять на неправильний бюджетний рахунок.

Наведене підтверджується змістом постанови Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 805/3665/16-а, який зробив висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання. Крім того, Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету.

Наведена позиція є усталеною судовою практикою, що потребує належного відображення у податковому законодавстві для скорочення навантаження на адміністративні суди.

Також потребує врегулювання питання щодо звільнення від оподаткування платою за землю та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тих населених пунктах, де відбулася обов’язкова евакуація населення. Важливість цього питання обумовлена тим, що рішення про проведення обов’язкової евакуації населення можуть прийматися в межах територій можливих бойових дій, які не охоплюються існуючими податковими пільгами.

Також в інтересах платників мінімального податкового зобов’язання пропонується скасувати обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі обмежений тридцятьма днями

Проектом закону пропонується:

• скасувати відповідальність за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати);
• скасувати обмеження для платників мінімального податкового зобов’язання щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить лише тридцять днів з дня вручення ППР;
• надати можливість врахування прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником ПДВ та єдиного податку не лише при державній реєстрації нової юридичної особи, але й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;
• встановити, що прийняття рішення про обов’язкову евакуацію населення в межах території територіальної громади є підставою для прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• вирішити питання налагодження обміну інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств;
• осучаснити порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі;
• узгодити розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зі змінами у Земельному кодексі України;
• осучаснити термінологію щодо класифікації будівель та споруд у цілях оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо (внаслідок скасування національного класифікатора ДК 018-2000 “Державний класифікатор будівель та споруд” та заміни його новим національним класифікатором НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”.

Джерело: “Я – Бухгалтер”