У статті розглянуто особливості бухгалтерського обліку придбання палива та умови зберігання безпосередньо у споживача, враховуючи обсяг придбання та форму розрахунку (безготівкова, готівкова).

Для потреб оподаткування до пального відносять скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари (пп. 215.3.4 ПКУ). Всі ці товари є нафтопродуктами і підакцизними товарами.

А от у бухобліку маємо визначення нафтопродукту — це продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їх суміші, за винятком продуктів нафтохімії (Інструкція №281).

Суб’єкти господарювання (СГ) — юридичні особи, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 1 ст. 55 ГКУ). Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання (ст. 8 ГКУ). Фізичні особи без статусу ФОПа теж не є суб’єктами господарювання. Придбати пальне можна тільки у СГ. Це означає, що, наприклад, придбати пальне у працівника або в іншої фізособи не можна. Не кажучи вже про те, що сама торгівля пальним, як оптова, так і роздрібна, потребує наявності у продавця відповідної ліцензії.

Найпоширенішими є дві форми розрахунку за придбане пальне:

1) безготівкова форма розрахунку, яка може застосовуватися у разі:

— придбання оптової партії пального у СГ і подальшого зберігання його у власних цистернах;

— придбання пального на АЗС (за відомостями, талонами, паливним картками);

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: