У цій статті ми зосередимося на тому, що в ланці настання відповідальності за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП у ПКУ відсутній такий важливий елемент, як строк. І саме цей нюанс як аргумент використовують у судах задля оскарження ППР. Поговоримо про це розлогіше.
Строк давності та відповідальність за неподання форми № 20-ОПП
Станом натепер можна констатувати той факт, що строки давності в частині подання форми № 20-ОПП діють, і відповідальність за її неподання також настає. Принаймні з точки зору податківців.
По-перше, щодо строків контролери давно пояснили, що в разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних із декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше від 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення. Про це податківці вже зазначали в роз’ясненні з категорії 116.12 розділу “Запитання – відповіді з Бази знань” ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Таким чином, за словами контролерів, до строків застосування штрафів за порушення термінів узяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних у контролюючих органах, зокрема й за неподання / несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування чи об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадять діяльність, за формою № 20-ОПП, застосовними є строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
