Запитання: Підприємство працює з 1992 року, але ніколи не проводило індексацію зарплати. У більшості працівників зарплата у півтора-два рази вища за розмір мінзарплати, а у деяких — на рівні мінзарплати. Підвищення зарплати відбувалося один раз на рік чи раз на півтора року у зв’язку зі встановленням окладу на рівні мінзарплати та за рахунок премії. З якого періоду потрібно нараховувати індексацію? Який коефіцієнт індексації застосовувати під час нарахування індексації за минулі періоди?

ВІДПОВІДЬ:

Індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян і купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін є однією з державних соціальних гарантій (абзац п’ятий ст.18 Закону № 2017⁽¹⁾). А індексація зарплати працівників є складовою зарплати, тому на неї поширюється норма частини другої ст.233 КЗпП, яка надає право працівнику звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому індексації (компенсації втрати) зарплати без обмеження будь-яким строком. У даному випадку не має значення, чи було нараховано індексацію і коли працівник звернувся до суду (до чи після звільнення)⁽²⁾. Зважаючи на те, що індексація є складовою зарплати, через її невиплату протягом тривалого часу потрібно нарахувати не лише індексацію за попередні періоди, а також компенсацію втрати зарплати.

Особливості нарахування індексації на сьогодні визначає Закон № 1282⁽³⁾ і Порядок № 1078⁽⁴⁾, але до них неодноразово вносилися зміни. Так, дію Закону № 1282 взагалі було призупинено наприкінці 1992 року, з 01.01.97 р. — відновлено, а з 06.01.98 р. і з 01.01.2003 р. — його було викладено у новій редакції. При цьому з травня 1998 року порядок проведення індексації визначав Порядок № 663⁽⁵⁾, а з липня 2003 року — Порядок № 1078.

Тому підприємству, яке працює з 1992 року, індексацію потрібно проводити фактично тільки з 1997 року. При цьому слід врахувати такі особливості:

• під час проведення індексації зарплати працівників потрібно керуватися редакцією Закону № 1282 і Порядку 1078 (а до липня 2003 року — Порядку № 663), яка діяла у місяці, за який нараховується індексація;
• протягом такого тривалого періоду змінювалися об’єкти індексації й підстави для проведення індексації;
• до Порядку № 1078 кілька разів вносили зміни, які кардинально змінювали механізм визначення базового місяця та обчислення суми індексації. Тому під час розрахунків потрібно використовувати той алгоритм, який діяв у місяці, за який нараховують суму індексації;
• суму індексації обчислювали для кожного працівника індивідуально залежно від постійних складових зарплати й суми підвищення зарплати⁽⁶⁾(а з грудня 2015 року — залежно від підвищення окладу (ставки) за посадою й підвищення зарплати);
• базовий місяць для проведення індексації залежав від приросту індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) і суми підвищення зарплати працівника. Для новоприйнятих і переведених працівників діяли особливі правила визначення базового періоду, які також час від часу змінювалися.

Далі стисло зупинімося на важливих датах, які змінювали порядок обчислення сум індексації.

З 1 січня 1997 року ІСЦ обчислювали наростаючим підсумком для індексації, яку проводили у разі перевищення ним 105%. Повну індексацію проводили зважаючи на величину вартості межі малозабезпеченості; суми, які не перевищували подвійного розміру цієї величини, індексували 80%; наступну частина доходу у межах потрійної величини — у розмірі 70%; решта доходу індексації не підлягала.

З 1 липня 2002 року ІСЦ обчислювали наростаючим підсумком для індексації, поріг ІСЦ визначали на рівні 101%, а гранична межа не змінилася.

З липня 2003 року поріг індексації не змінився, а механізм визначення суми індексації було визначено у Порядку № 1078. Індексацію проводили у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для дітей і непрацездатних осіб — у межах аналогічного показника, встановленого для них.

Можна виділити кілька періодів після цієї дати, коли алгоритм розрахунку суми індексації суттєво змінювався. Тож акцентуємо увагу на важливих нюансах розрахунків:

• до травня 2012 р.: базовий місяць змінювався, якщо підвищення зарплати (за рахунок постійних складових) було більше за суму індексації; коливання премій і надбавок не враховували; для новоприйнятих і переведених (з підвищенням зарплати) базовим був місяць прийняття (переведення);
• з червня 2012 р. по січень 2014 р.: базовий місяць змінювався при кожному підвищенні зарплати; визначали фіксовану індексацію (з урахуванням підвищення); для новоприйнятих ІСЦ обчислювався з місяця прийняття на роботу; індексація зарплати визначалася пропорційно відпрацьованому часу;
• з лютого 2014 р. по листопад 2015 р.: сумісники втратили право на індексацію; у разі підвищення зарплати за рахунок збільшення розміру премії місяць не вважався базовим; суми підвищення визначали за умовами місяця підвищення зарплати⁽⁷⁾; виплати, обчислені із розрахунку середнього заробітку, не враховувалися під час проведення індексації;
• згрудня 2015 р.: базовим місяцем став місяць підвищення окладу (ставки); фіксованої індексації вже немає; сума підвищення зарплати визначається з урахуванням усіх виплат, крім разових; для новоприйнятих, переведених працівників, у разі виходу з відпустки по догляду за дитиною до 3 (6) років ІСЦ обчислюють із місяця, наступного за місяцем останнього підвищення окладу за посадою, яку займає працівник⁽⁸⁾.

Отже, непроведення індексації зарплати працівників є порушенням законодавства про працю, тому індексацію потрібно нарахувати за всі попередні періоди. Однак немає жодної можливості визначити один коефіцієнт індексації для всіх працівників, адже базовий місяць та право на індексацію визначають індивідуально для кожного працівника. Лише з грудня 2015 року розрахунок дещо спростився: базовий місяць (місяць підвищення) залежить від останнього підвищення окладу (а не зарплати) за посадою, яку обіймає працівник.

Світлана ЛІСТРОВА, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

⁽¹⁾Закон України від 05.10.2000 р. № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (прим. ред.).

⁽²⁾Див. рішення КСУ від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013, лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.05.2013 р. № 708/0/4-13 (прим. авт.).

⁽³⁾Закон України від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (прим. ред.).

⁽⁴⁾Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (прим. ред.).

⁽⁵⁾Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 07.05.98 р. № 663 (прим. ред.).

⁽⁶⁾Див. лист Мінсоцполітики від 21.05.2014 р. № 5080/0/14-14/10 (прим. ред.).

⁽⁷⁾Див. лист Мінсоцполітики від 20.11.2015 р. № 308/10/136-15 (прим. ред.).

⁽⁸⁾Див. також: Соколова С. Індексація заробітної плати: новий поворот // Бухгалтерія. — 2015. — № 43. — С.7—9 (прим. ред.).

Джерело: Бухгалтерія