Кабмін вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

Постановою КМУ від 19.07.2017 р. № 536 внесено зміни до  Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.

Чому виникла така потреба?

Як відомо, з 1 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 ПКУ, що регламентувала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Крім того,  установлено що рахунки в СЕА ПДВ, що додатково відкриті відповідно до п. 200-1.2 ПКУ сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування, закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період, – за четвертий квартал 2016 року.

Окрім того, Законом №1797 удосконалено податкове законодавство, зокрема, внесено ряд змін до ПКУ в частині оподаткування ПДВ, а саме:

• врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) у випадку реорганізації такого платника податку;
• надано платнику право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на суму показника ∑Перевищ, зменшеного на суму податкових зобов’язань та збільшену на показник ∑ПопРах;
• врегульовано питання повернення з бюджету зайво зарахованих коштів на електронний рахунок;
• надано можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань по уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з податку на додану вартість через електронні рахунки.

З огляду на це й виникла необхідність внесення змін у діючий Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Що саме змінилося?

З Порядку виключено норми щодо  відкриття спецрахунків сільськогосподарським підприємствам – суб’єктам спеціального режиму оподаткування.

Так, у новій редакції викладено пункти 4-6 Порядку. Зазначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі — електронний рахунок) — це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а  також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

У такому реєстрі зазначаються:

• найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку,
• податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта),
• індивідуальний податковий номер платника податку,
• дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. — 1 лютого 2015 р.).

Казначейство надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Щодо розрахунку реєстраційного ліміту. Зазначено, що під час розрахунку показника ∑ПопРах у формулі для обчислення реєстраційного ліміту також враховується сума коштів за результатами проведення органами Казначейства розрахунків платника податків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Сума податку (∑Накл) платника податку, реорганізованого шляхом:

– приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юрособи, використовується під час обчислення суми податку (∑Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 ПКУ та з урахуванням результатів проведеної згідно з пп. 78.1.7 ПКУ документальної позапланової перевірки;

– поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми податку (∑Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до пп. 16.1.10 ПКУ та з урахуванням результатів проведеної згідно з пп. 78.1.7 ПКУ документальної позапланової перевірки.

Сума податку (∑Накл) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у заяві відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку — правонаступників.

Сума податку (∑Накл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку — правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердження суми податку (∑Накл) документальною перевіркою контролюючого органу.

Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (∑Перевищ), а сума податку (∑Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до п. 9 Порядку.

Платник податку має право зареєструвати тільки податкові накладні за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ).

У новій редакції також викладено пункти 19 та 20, 24, 26 Порядку. Зазначено, що  за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до декларації, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.

Для перерахування до бюджету сум узгоджених ПЗ відповідно до поданої декларації  ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

У разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов’язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству коригуючий реєстр.

На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.

У разі зміни даних платника податку та/або реквізитів його поточного рахунка, на який зараховуються кошти з електронного рахунка, ДФС надсилає Казначейству коригуючі реєстри.

 Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв’язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку ДФС подає шляхом надсилання електронного повідомлення інформацію про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунка платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).

Повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з електронного рахункаплатника податку в порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУ, здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!