Якщо ви користуєтеся програмним забезпеченням або онлайн-сервісами від нерезидентів, з метою оподаткування ПДВ треба визначити, що ви платите: винагороду за електронні послуги чи роялті.
В ІПК від 27.09.2024 №4658/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК (яку ви можете побачити у «ДК» №42/2024) ДПСУ розглядає питання, чи вважається платіж (винагорода), що його юрособа-резидент сплачує нерезидентові за надання права на використання комп’ютерної програми (онлайн-сервісу), роялті, чи ні.
Питання непросте, й однозначної відповіді на нього податківці надати не можуть. Адже все залежить від умов договору. А от на що треба звернути увагу, аналізуючи такий договір, податківці уточнили. Будемо з’ясовувати разом.
Ситуація з практики
Ось є резидент (Товариство), який розробив комп’ютерну програму. Тобто має певний товар (готову продукцію), який хоче розповсюдити між клієнтами. При цьому саму програму продавати не хоче. А планує надавати її копії з метою використання. Але, так чи інакше, йому потрібен ринок збуту. І нерезидент у цьому допомагає — має онлайн-сервіс, сайт, на якому можна розмістити певну пропозицію і за допомогою якого знайти потенційних клієнтів та укласти з ними угоди. За це нерезидент отримує винагороду.
Проте податківці у згаданій ІПК зауважили, що у запиті на консультацію Товариство не зазначило істотних моментів, а саме:
— чи вважається платіж (винагорода), що його Товариство сплачує нерезидентові за надання права на використання комп’ютерної програми (онлайн-сервісу), роялті, чи ні (принаймні за умовою договору з ним);
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
