Ведення табельного обліку використання робочого часу на підприємствах, в установах й організаціях регулюється наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489, яким затверджено форми первинної облікової документації з обліку особового складу та використання робочого часу з короткими поясненнями до них.  Табель обліку робочого часу є первинним документ для обліку відпрацьованого часу, який є також підставою для нарахування заробітної плати працівникам.

Відповідно до пункту 13 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59, на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними. Тобто за дні перебування працівника у відрядженні з основного місця роботи оплата за місцем роботи за сумісництвом не проводиться.

Відповідно до наказу Держкомстату у табелі обліку робочого часу за місцем роботи працівника за сумісництвом необхідно позначати «І» – інші причини неявок.

Федерація професійних спілок України

Джерело: “Я – Бухгалтер”