Продавці, звісно, зацікавлені в підвищенні обсягів продажів і зазвичай використовують широкий спектр інструментів, щоб мотивувати покупців до збільшення інтенсивності придбань.
У цьому матеріалі ми розглянемо такий інструмент заохочення, як ретробонуси (мотиваційні виплати). А саме проаналізуємо податкові ризики, які тут причаїлися.
ПДВ-ризики
Мотиваційні виплати (премії, бонуси тощо) — винагорода продавця покупцю за досягнення певних економічних показників, зокрема щодо обсягів придбань, систематичності їх здійснення тощо. Зазвичай такі грошові виплати надають на користь компаній, які придбавають товари / послуги в постачальника та здійснюють їх подальший збут, тобто дистриб’юторів. Податківці тут вбачають спрямування ресурсів постачальника на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) і відносять відповідні витрати до маркетингових послуг.
Вибудовують свою позицію податківці через визначення маркетингових послуг згідно з пп. 14.1.108 ПКУ: «послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків».
Отже, податківці схильні розглядати ретробонуси як оплату постачальником маркетингових послуг зі стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), наданих йому покупцем.
І далі вже вмикається звичайна ПДВ-логіка: відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
