Відповідно до пп. 16.1.3 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому, зокрема, податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ).
Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (пп. 49.18.8 ПКУ).
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (пп. 65.10.1 ПКУ).
Абзацом 2 пп. 65.10.4 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до ДРФО запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Підпунктом 4 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588) визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізособи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Згідно з пп. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізособа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Статтею 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) визначено, що зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих держреєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Згідно з пп. 2 п. 299.10 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юрособи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності ФОП відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абз. 1 п. 295.8 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності ФОП, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ПКУ).
Поряд з цим, ФОП – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ (далі – Закон № 3543), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) відповідно до абз. 1 п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до гл. 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 . підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абз. 2 п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (абз. 3 п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абз. 1 п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, платники єдиного внеску, зокрема, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Якщо платник єдиного внеску, зокрема, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені пп.пп. 1 (крім сплати єдиного внеску), 2-6, 10, 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.
Єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується таким демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
Звітність про єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску, зокрема, ФОП, яка обрала спрощену систему оподаткування, на суми виплат найманим працівникам та іншим особам, подається демобілізованим (звільненим з військової служби) платником єдиного внеску протягом 150 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені передбачених Законом № 2464.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізована ФОП – платник єдиного податку (груп 1-3) після демобілізації, з метою остаточних розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, зобов’язана подати податкову декларацію платника єдиного податку – ФОП за себе (ліквідаційну) разом з:
додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»;
додатком 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік», якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувалися у підприємницькій діяльності платником єдиного податку (груп 2-3), відповідно до п. 297 прим. 1.1 ПКУ.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
