Щодо обов’язку ведення товарного обліку

Обов’язок ведення обліку товарних запасів встановлено пп. 12 ст. 3 Закону про РРО. Ця норма зобов’язує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.

Такі вимоги не поширюються на ФОПів, які є платниками ЄП та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність із реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

У нашому випадку ФОП є платником ЄП та ПДВ, тому слід звернути увагу на те, чи здійснює він розрахункові операції у значенні Закону про РРО.

Ключовим чинником є спосіб отримання оплати:

— якщо ФОП здійснює розрахункові операції. До них належать приймання готівки, платіжних карток, чеків, жетонів тощо. У такому разі ФОП на єдиному податку ІІІ групі, який є платником ПДВ, зобов’язаний вести облік товарних запасів. Виняток, передбачений законом для платників ЄП, на нього не поширюється, бо він зареєстрований платником ПДВ;

— якщо ФОП не здійснює розрахункових операцій. Якщо всі оплати за товари та продукцію надходять виключно у безготівковій формі шляхом переказу коштів із рахунку покупця на підприємницький рахунок ФОПа (IBAN на IBAN), такі операції не вважаються розрахунковими у розумінні Закону про РРО. Отже, обов’язку застосовувати РРО/ПРРО та вести товарний облік за правилами цього закону не виникає.

Облік власної продукції

Якщо обов’язок ведення товарного обліку все ж таки виникає, він поширюється на всі товарні запаси, включаючи готову продукцію власного виробництва. Для оприбуткування такої продукції ФОП може самостійно розробити первинний документ (наприклад, акт виробництва), який підтверджуватиме її надходження на склад та собівартість.

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!