Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктом 44.1 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п.п. 201.1, 201.7 та 201.10 ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін та надати покупцю за її вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ (п. 198.6 ПКУ).
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.
Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знаку включно.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-XІ розділу А податкової накладної.
Значення графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» розраховується шляхом множення графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» на ставку податку.
Обрахунок суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення у показниках, які беруть участь в обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11).
Підставою для включення покупцем (платником ПДВ) сум ПДВ до складу податкового кредиту є податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником (платником ПДВ) за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг. При цьому показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
Разом з тим, якщо розбіжність на 1 коп. між сумою ПДВ у первинних документах і сумою ПДВ у податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, виникла виключно за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
