Ведення товарного обліку є невід’ємною складовою бухгалтерського обліку, що ведуть юридичні особи, та обліку доходів та витрат, який ведуть фізичні особи-підприємці.
Товарно-транспортна накладна може підтверджувати факт транспортування, але не саму покупку чи її вартість, а також витрати на придбання.
ТТН не включені до переліку документів, що підтверджують походження товару.
Для цілей оподаткування відповідно до абз. 1 п. 44.1 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов’язань, на підставі, зокрема, первинних документів.
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У ч. 2 ст. 9 Закону № 996 визначено, які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи.
Первинні документи – це, наприклад, інвойси, контракти, платіжні доручення чи банківські виписки.
Згідно зі ст. 43 Митного кодексу України, походження товару підтверджується сертифікатом про походження товару, виданим уповноваженим органом країни-експортера, або іншими документами, визначеними міжнародними угодами.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
