Банківський фінмоніторинг продовжує залишатися жорстким для бізнесу. Фінустанови досі не просто блокують рахунки ризикових клієнтів, а й примусово їх закривають, утримуючи при цьому до 30% суми залишку. Розберімося, як цього року працюють міжбанківські «чорні списки», як компанії та ФОПи можуть захистити свої кошти й чим аргументувати свою позицію в суді
Проблематика фінмоніторингу залишається критичною для українського бізнесу та підприємців. У попередні роки бізнесу переважно тимчасово заморожували операції, поки не нададуть документів. Та починаючи з 2022 року банки дедалі частіше вдаються до радикальних заходів — в односторонньому порядку повністю припиняють ділові відносини на підставі статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX (далі — Закон № 361).
Головний удар припадає на етап евакуації коштів. Коли фізособа або ФОП намагається повернути свої гроші в будь-який спосіб, банк стягує комісію в розмірі 20% або й 30% залишку.
Примусове вилучення грошей відбувається у два етапи. Спочатку на основі внутрішніх непублічних алгоритмів фрод-моніторингу банк фіксує підозрілу діяльність і блокує доступ до онлайн-банкінгу. Після цього надсилає повідомлення про розірвання договору.
Далі під час перерахування залишку коштів до іншого банку або видачі готівки фінустанова списує плату за розрахунково-касове обслуговування (РКО). Клієнт отримує свої гроші за мінусом третини загальної суми у вигляді плати за РКО.
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
