18 грудня НБУ презентував щорічний звіт про фінансову стабільність. У ньому описуються головні тренди і ризики банківської системи протягом останнього року, – повідомляє «Економічна правда».
На думку регулятора, 2017 рік був успішним для банківської системи, оскільки вона стала більш стійкішою і краще капіталізованою.
Проте оптимізм регулятора поділяють не всі, адже назвати нинішню систему здоровою та ефективною важко.
ЕП наводить головні тези документа.
1) Державні банки — один з найголовніших ризиків банківської системи
Після націоналізації Приватбанку частка держави у банківському секторі зросла до 60%. Протягом 2017 року частка лише збільшувалася — кожний держбанк агресивно нарощував кредитний портфель і залучав кошти, нав’язуючи сильну конкуренцію приватним банкам.
Звичайно, це суперечить деклараціям держави про наміри зменшувати свою присутність на банківському ринку.
На презентації звіту заступник голови НБУ Катерина Рожкова наголосила, що якісне корпоративне управління є лише у Приватбанку, інші держбанки «пасуть задніх». Причому стратегія держбанків досі залишається відкритим питанням.
«Після трьох років збитків банківська система вийшла на прибуток, низька операційна ефективність державних банків залишається джерелом ризиків», — дипломатично написано у звіті.
Водночас, за словами Рожкової, Ощадбанк та Укрексімбанк скоро знову потребуватимуть бюджетної підтримки. Наразі НБУ продовжує вивчати їх кредитні портфелі.
Розподіл посад у згаданих банках був політичним. Ощадбанк відійшов під керівництво Андрія Пишного, який вважається близьким до Арсенія Яценюка, а Укрексімбанком керує Олексій Гриценко, який вважається людиною Петра Порошенка.
2) Україна — світовий лідер з концентрації поганих кредитів
Іншим ключовим ризиком банківської системи у звіті називають значну частку проблемних кредитів у портфелях фінустанов. Тут Україна навіть встановила світовий антирекорд.
«Ми встановили неприємний і дорогий для економіки рекорд: в Україні зафіксована найбільш висока частка непрацюючих кредитів за всю історію світових спостережень», — зазначив на презентації директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.
За його словами, пікове значення було зафіксоване у липні — 58%. Лідерами за цим показником є держбанки, частка проблемних кредитів у їх портфелях в середньому становить 70%.
У НБУ зазначили, що ця проблема вже вирішена, оскільки банки сформували резерви за кредитами.
Регулятор також зазначив, що він працює над створенням законодавчої бази для впровадження повноцінного вторинного ринку проблемних кредитів і сподіваються на ухвалення відповідних законопроектів ВРУ.
Це повинно дозволити банкам почистити баланси і наростити темпи кредитування реального сектору економіки.
Проте проблеми, які призвели до антирекорду і необхідності створювати вторинний ринок проблемних боргів, ще не вирішені. Незахищеність прав кредиторів, неефективна правоохоронна система, корумповані суди, значна частка держбанків на ринку і далі утримуватимуть Україну в подібних антирейтингах серед лідерів.
3) Основним драйвером зростання кредитування є споживче кредитування населення
Після трирічної паузи почалося кредитування населення та бізнесу.
«Відновлення стартувало з роздрібного сегменту. Банки нарощують портфелі кредитів фізичним особам, насамперед, споживчих», — констатується у звіті регулятора.
Раніше Рожкова повідомляла, що з початку 2017 року населення позичило понад 20 млрд грн. Водночас в НБУ наголошують, що за рівнем проникнення кредитів фізособам Україна — на останньому місці у Європі.
НБУ очікує, що у найближчі кілька років темпи зростання кредитування домогосподарств будуть високими. Також у Нацбанку підкреслюють, що роздрібне кредитування суттєво не впливає на приватне споживання, тож не створює значних ризиків для інфляції та поточного рахунку платіжного балансу.
«Національний банк не бачить необхідності негайно вживати заходи, щоб стримувати роздрібне кредитування. НБУ приділятиме підвищену увагу розвиткові роздрібного кредитування, щоб запобігти можливим ризикам.
У разі потреби будуть встановлені жорсткіші вимоги до оцінки кредитних ризиків банками за такими позиками або застосовані інструменти макропруденційної політики для стримування надмірного кредитування», — наголошують в НБУ.
У цьому сегменті населення часто кредитують під надзвичайно високі ставки. Наприклад, за готівковими кредитами банки встановлюють відсоткові ставки від 40% до 120% річних, навіть на фоні низьких ставок за депозитами.
Такі ставки свідчать, що банківська система ще далека від нормального функціонування: одні клієнти платять за тих клієнтів, які не обслуговують свої кредити. Результат — висока ставка.
4) У реальному секторі економіки «покращення»
На думку регулятора, фінансовий стан підприємств уже не є фактором, який стримує відновлення корпоративного кредитування.
«У реальному секторі рентабельність у більшості галузей перевищує докризові показники. Підприємства генерують достатньо коштів для вчасного обслуговування кредитів, з’являється все більше привабливих для нового кредитування компаній. За збереження макрофінансової стабільності та прогресу у захисті прав кредиторів варто очікувати пришвидшення зростання нових кредитів бізнесу, насамперед, малому та середньому», — наголошують в НБУ.
Також у звіті йдеться про те, що за останні півроку значного приросту NPL у реальному секторі не зафіксовано.
Найменші частки проблемних кредитів — у легкій промисловості, енергетиці, транспорті та сільському господарстві, найбільші, зумовлені в основному кредитами докризових часів, — у будівництві, добувній та хімічній промисловості.
Велику частку проблемних кредитів у металургії визначають борги одного з провідних виробників труб та окремих компаній, розташованих на неконтрольованій території. Водночас більшість металургійних підприємств не мають проблем з обслуговуванням банківських позик.
У той же час, на думку регулятора, важливим фактором для більш динамічного кредитування реального сектору є розширення прав кредиторів.
5) Відсоткові ставки на рекордно низьких рівнях і будуть знижуватися
За словами Віталія Ваврищука, динаміка припливу депозитів фізосіб уповільнилася, натомітсь прискорився приплив депозитів корпорацій. При цьому для населення процентні ставки не були головним фактором, що значно впливали на рішення про розміщення коштів у тій чи іншій установі.
У звіті НБУ підкреслються, що в серпні Приватбанк суттєво знизив відсотки за депозитами фізосіб. Інші державні банки також переглянули ставки в цьому сегменті. Попри це, саме Приватбанк був лідером у залученні коштів населення.
«Протягом липня-жовтня вклади фізичних осіб у банках іноземних груп знизилися на 3%. Ці фінансові установи надалі пропонують найнижчі на ринку ставки за депозитами. Банки під контролем РФ продовжували втрачати клієнтів, незважаючи на суттєво вищі від середніх відсоткові ставки», — наголошується у звіті.
В НБУ наголошують, що і в подальшому очікують зниження ставок за депозитами.
«Ставки за валютними депозитами населення перебувають на історичних мінімумах, за гривневими — найменші за останні п’ять років. З огляду на здешевлення фондування НБУ очікує на значне зниження ставок за кредитами протягом наступних 12-18 місяців», — наголошують у регуляторі.
Водночас на фоні високих темпів інфляції прибуток від депозитів фактично з’їдає інфляція, адже ставки у деяких банках навіть нижчі, ніж річні темпи інфляції.
НБУ не бачить у цьому проблеми і вважає, що депозит не повинен бути джерелом доходу. Усе було б добре, якби знижувалася і вартість кредитів для населення. Цього наразі нема, що свідчить про низьку якість банківської системи.
Олександр Мойсеєнко
Джерело: Економічна правда
