Ми вже розглядали бухгалтерські та податкові наслідки повернення товарів у постачальника — див. матеріал «Повернення товарів: облік у продавця» газети № 99/2018. А зараз з’ясуймо, як повернення товарів відображається в обліку покупця
Право покупця на повернення товару постачальнику передбачене Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ) і Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Так, покупець може повернути товар постачальнику в разі порушення умов договору щодо якості товару (ч. 2 ст. 678 ЦКУ), кількості (ст. 670 ЦКУ) й асортименту товару (ст. 672 ЦКУ), спливу строку придатності товару (ст. 677 ЦКУ) тощо.
Документальне оформлення
У випадку повернення товарів покупець (суб’єкт господарювання) насамперед має повідомити постачальника про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки товару в строк, установлений договором чи актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 688 ЦКУ).
Для цього покупець має надіслати постачальнику письмову вимогу у формі:
- звичайного листа;
- претензії (ст. 222 Господарського кодексу України);
- акта про брак;
- інших документів, визначених договором купівлі-продажу.
До того ж повернення товарів оформлюють накладною чи актом повернення, який складають у довільній формі. Також можна скористатися накладною за формою М-11, затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. № 193.
ПДВ
У разі придбання товарів суми «вхідного» ПДВ покупець — платник ПДВ включає до податкового кредиту. Водночас у загальному порядку податковий кредит визнають на дату «першої події» (п. 198.2 ПКУ), а саме:
- на дату списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг
або
- на дату отримання платником податку товарів/послуг.
Підставами для визнання податкового кредиту з ПДВ є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (п. 198.6 і п. 201.10 ПКУ), митна декларація, а також інші документи, перелічені в п. 201.11 ПКУ.
<…>
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
