Безумовно, не всякий правочин здатен принести прибуток. Буває так, що він може призвести до збитків. Як мовиться, знав би прикуп… Проте, наприклад, податкові органи з підозрілістю ставляться до таких ситуацій. Чи можна виправдати збиткові продажі? Як їх співвіднести з діловою метою й економічною обґрунтованістю? Чим загрожують збиткові продажі? На всі запитання відповімо в цій статті.
У більшості випадків податкові органи налаштовані на те, щоб збиткові продажі вважати «нереальними» операціями, не пов’язаними з господарською діяльністю платника податків.
Достатньо часто в судовій практиці можна зустріти у контролюючих органів такий аргумент: якщо є збитки в результаті операції, отже, метою її здійснення було не отримання прибутку, а лише податкова вигода. А раз так, то й ділової мети немає. Звідси як мінімум донарахування з податку на прибуток.
Причому таких висновків фіскали найчастіше доходять, не заглиблюючись у подробиці операції, що, забігаючи наперед, украй важливо для оцінки дій платника податків.
Проте спершу розберемося: а чи законні взагалі збиткові операції?
Чи законно?
З точки зору ведення господарської діяльності, така теза звучить дико. Реальність операції ставиться в залежність від (не)отримання прибутку!
Зазирнемо в ПКУ. Тут знаходимо два визначення: «розумна економічна причина (ділова мета)» і «господарська діяльність».
Відповідно до п.п. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) — це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
До речі, це перша і єдина згадка ділової мети в тексті ПКУ. Тому не зовсім зрозуміло, яким чином насправді застосовувати такий термін у контексті інших норм цього Кодексу.
А ось господарська діяльність у розумінні ПКУ — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 ПКУ).
<…>
Автор : Амброзяк Наталя, юрист
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
