Трапляється, що після оплати авансу змінюються умови договору щодо поставки іншого товару або зміна його вартості. Розглянемо, як у такому разі відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, а покупцю вберегти податковий кредит

Аванс менше, ніж вартість фактично поставленого товару

Згідно з п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може виписуватися у двох випадках:

– якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості (включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг);

– якщо необхідно виправити помилки, допущені при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язані зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У випадку, коли змінюється сума компенсації вартості товару, слід відкоригувати податкові зобов’язання та відповідно податковий кредит (пп. 192.1.2 ПКУ).

При виправленні даних, вказаних у податковій накладній, які не пов’язані зі зміною суми компенсації вартості товарів, постачальнику не потрібно коригувати свої зобов’язання. Вони залишаються незмінними, адже таке коригування в результаті не вплине на суму компенсації. У такому випадку постачальник має виписати «нульовий» розрахунок коригування із виправленими даними.

Цей висновок випливає з норми пп. 192.1.2 ПКУ та п. 21 Порядку№1307.

Зміна номенклатури товару

У разі постачання іншого товару ніж того, про який домовилися спочатку, відбувається звичайна зміна номенклатури товару. Щоправда, за умови, що ціна таких товарів є однаковою.

Відповідно до роз’яснення податківців у підкатегорії 101.07 ресурсу «ЗІР»  у разі зміни номенклатури товарів/послуг у розрахунку коригування:

• графу 1«№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» заповнюємо двічі по кожному з рядків, які змінюють номенклатуру, та відповідає графі 1 “№ з/п рядка податкової накладної, що коригується”;
• у графі 2вказуємо причину коригування  –  «Зміна номенклатури»;
• в графі 3– зазначаємо номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
• в графі 4– вказуємо код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
• в графах 5, 6– вказуємо одиницю виміру товарів/послуг (у графі 5 – умовне позначення, у графі 6 – код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
• у графі 7«Зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» в одному рядку зі знаком “-” зазначаємо номенклатуру товару/послуги, яка підлягає зміні, а в другому рядку вказують зі знаком “+” змінену номенклатуру товару/послуги;
• у графі 8– вказуємо вже нову ціну постачання, якщо спочатку був складений РК на коригування вартості товару;
• графи 9, 10– не заповнюємо;
• у графі 11– зазначаємо код ставки ПДВ;
• у графі 13– вказуємо обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (сума зі знаком “-” /”+”, на яку коригуються обсяг постачання). У двох рядках суми будуть ідентичними, просто з різними знаками “-” /”+”.

Такий РК складається датою здійснення виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 21 Порядку №1307).

Реєстрація РК до ПН у ЄРПН  має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою складання такого РК. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим ПКУ.

Штрафи за порушення терміну реєстрації РК у ЄРПН такі (пп. 120-1.1 – 120-1.2 ПКУ):

– до 15 к. д. – 10% від суми ПДВ, зазначеної в РК;

– від 16 до 30 к. д. – 20% від суми ПДВ, зазначеної в РК;

– від 31 до 60 к. д. – 30% від суми ПДВ, зазначеної в РК;

– від 61 к. д. – 40% від суми ПДВ, зазначеної в РК;

– від 180 к. д. – 50% від суми ПДВ, зазначеної в РК.

РК на зміну номенклатури товарів з однаковою ціною у ЄРПН має зареєструвати продавець (п. 22 Порядку №1307).

Зміна вартості товару

Відповідно до роз’яснення податківців у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 101.17) у разі неправильного заповнення вартісного показника розділу Б податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:

• в графі 1– №з/п рядка податкової накладної, що коригується;
• в графі 2– причину коригування  – «Зміна вартості товару»;
• в графі 3– номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
• в графі 4– код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
• в графах 5, 6– одиницю виміру товарів/послуг (у графі 5 – умовне позначення, у графі 6 – код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
• графи 7,  8– не заповнює;
• у графі 9 – суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання(зі знаком “-” /”+”);
• у графі 10– фактичну кількість постачання товарів/послуг;
• у графі 11– код ставки ПДВ;
• у графі 13 – сума зі знаком “-” /”+”, на яку коригуються обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.У Вашому випадку, оскільки відбувається зменшення бази оподаткування ПДВ.

У рядках з I по VIII розділу А РК вказується сума ПДВ зі знаком “-” /”+”, на яку коригуються податкові зобов’язання залежно від ставки.

РК складається датою здійснення коригування сум податкових зобов’язань (п. 21 Порядку №1307).

Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 к. д., наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим ПКУ.

РК на зменшення ПЗ з ПДВ має зареєструвати покупець, а на збільшення – продавець (п. 22 Порядку №1307).

Зміна номенклатури товару призвела до зміни ціни товару

У разі складання помилкової ПН у зв’язку з неправильним зазначенням номенклатури у платника податку – продавця є два варіанти виправлення такої ситуації:

1) або анулювати першу податкову накладну шляхом складання РК (для цього та оформити нову ПН із правильною номенклатурою за датою виникнення ПЗ);

2) або шляхом зіставлення двох РК до ПН, адже неправильне зазначення номенклатури спричинило за собою неправильне зазначення ціни товару відповідної номенклатури товару.

Першим способом слід користуватися, коли від дати виникнення податкових зобов’язань ще не пройшло 15 календарних днів (п. 201.10 ПКУ). Адже зареєструвати у ЄРПН нову ПН без штрафів, передбачених ст. 120-1 ПКУ, можна лише протягом цього часу.

Якщо ж платник податку-продавець помітив неправильно складену ПН після 15 днів із дати виникнення ПЗ з ПДВ, то виправити таку ПН доречніше другим способом.

У зв’язку із тим, що зміна номенклатурної позиції спричинила зміну вартості товару, а відтак й суму нарахованих ПЗ, то аби відкоригувати таку ПН потрібно скласти два РК:

1) на коригування вартості товару;

2) на зміну номенклатури.

Про особливості складання РК ми розповіли вище.

Зміна кількості та ціни товару

Може скластися ситуацію, коли покупець отримує товар на суму передоплати, але ціна вже змінилися. Однак, оскільки було домовлено про постачання певної кількості товару, то для досягнення такого обсягу продавець здійснює допостачання товару, за яку покупець, як правило, має трохи доплатити.

Зазвичай, продавці до ПН складають два РК: один – виключно на зміну ціни товару, а інший – на кількість допоставленого товару. Втім це не правильно. Адже на суму авансу покупець отримав відповідну кількість товару, але за іншою ціною, тобто сума постачання за першою подією вже закрита. І за домовленістю продавець постачає покупцю додаткову кількість товару.

Ця подія, з огляду на порядок виникнення ПЗ з ПДВ, призводить до появи нової першої події на дату такого постачання. Тому продавець має скласти на цю дату нову ПН. Також йому доведеться відкоригувати ПН на суму авансу. Для цього потрібно скласти РК у зв’язку  зі зміною кількості та ціни товару.

У випадку одночасного коригування кількості і ціни товару в розрахунку коригування повинні бути заповнені два рядка:

один –  на зміну кількості,

другий – на зміну вартості чи навпаки.

Втім, оскільки за рамки отриманої передоплати виходити не можна (тобто ці коригування не призводять до зміни суми компенсації товару), то в результаті обсяг постачання не зміниться. Тобто, у такому разі постачальник має скласти за зареєструвати у ЄРПН «нульовий» розрахунок коригування із виправленими даними.

Таким чином, якщо змінилася ціна за товар, за який вже отримано аванс, то постачальник має:

– поставити домовлену раніше кількість товару, незважаючи на зміну ціни;

– оформити видаткову накладну із новою сумою компенсації та раніше домовленою кількістю товару;

– виписати «нульовий» РК до першої накладної із причиною складання: зміна кількості товару та ціни товару;

– оформити нову ПН на різницю між сумою передоплати та новою сумою компенсації у зв’язку із зміною ціни.

Аванс більший, ніж сума фактично поставленого товару

У такому разі теж потрібно складати РК до ПН. Але ці РК має реєструвати покупець, адже товару поставлено менше, ніж перераховано авансу. Детально, як складати РК, ми розповіли вище.  Але що ж робити з залишком авансу та які наслідки з ПДВ у цьому разі?

Якщо продавцем-платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати були визначені податкові зобов’язання з ПДВ і надалі склалися обставини, унаслідок яких відбулася зміна умов договору, продавець-платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ:

1) Складання такого розрахунку можливе, наприклад, на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором постачання товарів/послуг, будуть зараховані в рахунок оплати вартості вже поставлених товарів/послуг за другим договором постачання (на які вже виписувалася датою поставки ПН).

При цьому в графі 2 розрахунку зазначається причина складання РК: «Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № __ від __».  Але такий залік можливий, якщо покупець надає письмове прохання про такий залік, і продавець на нього погоджується (при цьому оформляється акт взаємозаліку).

2) Якщо покупець захоче повернути суму надміру перерахованого авансу, про що письмово повідомить продавця. У такому випадку продавець знову ж має скласти РК на зменшення ПЗ з ПДВ.

3) Ще одним варіантом може бути залік залишку авансу у розрахунок майбутнього постачання товару.  У такому разі також потрібно скласти РК до ПН в графі 2 розрахунку зазначається: «Залік попередньої оплати в рахунок попередньої оплати за товар за іншим договором № __ від __».

При цьому також має бути складена нова ПН на суму залишку за датою такого заліку.

Калашян Катерина

Джерело: Дебет-Кредит