НБУ затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України “Про валюту і валютні операції”. Нова система складається з 8 основних постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання НБУ інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.

Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень:

• вдвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
• скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
• дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
• скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
• скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
• скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
• дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
• дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
• скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
• дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);
• дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
• дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;
• дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;
• збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
• збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
• дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
• дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
• дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
• банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
• дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;
• скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
• дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;
• уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.

В рамках нової системи валютного регулювання НБУ також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом “більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги”.

Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (незбігання обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо). Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

Разом з виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суми до 150 тис. грн впровадження такого ризик-орієнтованого нагляду зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на блок фінансового моніторингу в банках.

Серед головних пріоритетів НБУ – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Зокрема і насамперед:

• поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;
• скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);
• зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;
• скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
• скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;
• скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;
• підвищення і скасування ліміту на купівлю фізособами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн/день.

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

• поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;
• скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;
• скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;
• зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті валютним з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;
• скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;
• підвищення і подальше скасування ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
• підвищення і подальше скасування ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
• скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);
• відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про “спліт”);
• дозвіл на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про “спліт”).

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!