Коли основні правові питання вивчено, час поговорити про нюанси обліку орендних операцій. У цьому розділі зупинимося на податковому і бухгалтерському обліку як в орендодавця*, так і в орендаря, а також на особливостях оподаткування орендних доходів у випадках, коли орендодавець — фізична особа.

* Про облік оренди в орендодавця-єдиноподатника див. у розділі 3.

2.1. Податковий облік в орендодавця

Передусім визначимо, що має на увазі під оперативною орендою податкове законодавство. Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.97 ПКУ оперативний лізинг (оренда) — це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах, інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою)**.

** Про ознаки, властиві фінансовому лізингу в цілях оподаткування, див. у підрозділі 6.1.

Причому ПКУ дозволяє сторонам договору при його укладенні визначити операцію як оперативну оренду без права подальшої зміни статусу операції до закінчення дії відповідного договору. Тобто незалежно від того, чи відповідає правочин ознакам фінансового лізингу, передбаченим п.п. 14.1.97 ПКУ,

у договорі можна зазначити, що для цілей оподаткування його слід вважати договором оперативної оренди

Тепер, маючи загальне уявлення про оперативну оренду, перейдемо безпосередньо до порядку її обліку.