Статтею 43 Конституції України визначено, що громадянам гарантовано захист від незаконного звільнення. Тому звільнити працівника, тобто розірвати трудовий договір, можна лише з підстав і в порядку, визначених законодавством. За певних умов рішення про звільнення може бути прийняте за угодою сторін або ж ініціатором звільнення може бути сам працівник чи його роботодавець.
Якщо саме роботодавець ініціює звільнення свого працівника, то варто бути вкрай обережним, беручи до уваги всі вимоги законодавства, адже судова практика свідчить, що працівники доволі часто вдало поновлюються на роботі, доводячи незаконність свого звільнення. Певна річ, поновлення працівника на роботі супроводжуватиметься додатковими й нерідко істотними витратами на виплату середнього заробітку за рішенням суду.
Тож, за яких саме умов роботодавець може ініціювати звільнення свого працівника та на які важливі моменти потрібно зважати, читайте в нашій публікації
Випадки звільнення працівників
Стаття 40 КЗпП містить перелік випадків та підстав, за яких роботодавець може звільнити свого працівника. Важливо розуміти, що це стосується як трудових договорів, укладених на невизначений строк, так і строкових трудових договорів до закінчення строку їх чинності. Далі в таблиці наведено всі випадки звільнення, зазначені у ст. 40 КЗпП.
Таблиця
Випадки звільнення з ініціативи роботодавця (ст. 40 КЗпП)
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
